Сьогодні у храмах лунає піснеспів: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо». У хрестопоклонну неділю ми, як християни, прибігаємо під хрест Господній, вимолюючи у милостивого Бога ласки і благодаті. У цей важкий і непростий час припадаймо до Господа і просімо в Нього заступництва для нашого народу. Про три умови, завдяки яким хрест зі символу страждань, ганьби і прокляття перетвориться на знак Божого Царства, розповідає сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«Дорогі брати і сестри! З чим у вас асоціюється слово хрест? Що воно означає для вас? Для частини людей хрест – це просто символ християнства. Для іншої частини людей хрест – це кінець. Поставити на чомусь хрест – це поховати. Для багатьох людей слово хрест тісно пов’язане із стражданнями, випробуваннями, які нам зустрічаються, які ми переживаємо. Що ж насправді означає слово хрест? Чому хрест став символом християнства? Первісно хрест мав абсолютно протилежне значення до того, яке він має зараз. Хрест – це був символ не просто великих і неймовірних страждань, але ганьби, і, навіть, прокляття. На хресті первісно розпинали тільки вже вбитих людей. Метою розп’яття було позбавити людину вічного спокою. Людина вважалася проклятою, якщо вона була повішена на хресті. Вважалося, що її душа перетворюється в привид, який ніколи не знайде спокою. Таким чином первісно хрест – це був не просто засіб кари, а й прокляття. Згодом почали розпинати і ще живих людей. Метою розп’яття було не просто заставити людину померти, але померти ганебно, вбити будь-яку гідність. Хрест завжди був символом незбагненних, жахливих страждань. Хрест був знаком ганьби, знаком прокляття. Для християн перших століть символом була рибка. Вона була символом Ісуса Христа. Хрест став символом християнства дещо пізніше. Для багатьох християн хрест був знаком неймовірних страждань.
Ісус Христос до своїх учнів каже: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8,34). В цих словах є три умови справжнього християнства, і, водночас, умови, завдяки яким хрест зі символу страждань, ганьби і прокляття перетвориться на знак Божого Царства, на силу і славу Божого Царства, на перемогу, на дерево життя. Ми знаємо, що крім хреста Господнього, на Голгофі було таких же два хрести. На них було розіп’ято двох розбійників. І ми чудово пам’ятаємо, що для одного розбійника хрест став сходами до раю, а для іншого – прокляттям.
Отож, коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого – це перша умова слідування за Христом. Ці слова означають, що потрібно переступити через жалість до себе, яка завжди оправдує наші компроміси. Людина може пережити багато речей доти, доки не починає себе жаліти. Людина ламається саме тоді, коли починає себе жаліти, і в такому разі хрест її придавлює, озлоблює. Так, є люди, яких хрест очищає, скріплює, робить сильнішими, але є люди, яких хрест озлоблює, придавлює. Потрібно переступити через жалість до себе, зректися себе, іншими словами – прийняти хрест. Коли Ісус промовляв ці слова, то хрест мав тільки це погане значення.
Прийняти свій хрест – це означає довіритися Богу до кінця. Прийняти свій хрест – це просто прийняти ці неймовірні страждання і перейти через них з довірою. Потрібно дати свою руку у долоню Божу, дозволити Богу себе провадити. І тоді з довірою навіть зло обернеться на добро. Біда в тому, що дуже часто ми несемо хрест, попередньо не прийнявши його. Дуже часто ми всередині виступаємо проти нього, а цей бунт, відповідно, породжує нарікання.
Третя умова – це йти слідом за Христом. Йти слідом – це означає бути учнем. А бути учнем означало йти туди, куди би не пішов Учитель. Бути учнем – жити так, як живе Учитель. Бути учнем – це жити Словом свого Учителя. Ось ці три умови перетворюють хрест на знамено перемоги, на дерево життя. Саме тоді хрест стає знаком перемоги життя над смертю, правди над брехнею. Тоді хрест стає тим, чим він є, а саме знаком того, що Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Хрест стає силою і славою Царства».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу для Фейсбук-сторінки Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Повязані записи
