Сьогодні ми відзначаємо День Державного Прапора. А вже завтра святкуватимемо День Незалежності нашої Держави. У багатостраждальній віковій історії наш народ кров’ю і потом здобував таку омріяну і заповітну Незалежність. Десятиліття переслідування та гоніння сподвижників Церкви, культурних діячів, політиків-дисидентів – не змогли зламати дух нашого народу. Саме тому сьогодні ми у передчутті цієї величної дати. 30 років – це багато чи мало?
Про здобутки української Незалежності та про дари часу для нашої сучасної історії розмірковує капелан громадської ініціативи «Дрогобиччина SOS», сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ протоієрей Ігор Цмоканич:
«Галичина завжди залишалася острівком свободи, навіть у радянський час. Сприяла цьому Українська Греко-Католицька Церква, кажу це не тільки тому, що я належу до неї, як священик. Причиною цьому була пророча праця Митрополита Андрея Шептицького, інших отців-просвітителів. Тут зберігся той дух, який витравлювали на Сході України. Тому наша Церква зіграла визначальну роль у історії Незалежності: і рухівці, і перші демократи були натхненні Львовом і походили звідти. Звичайно, ми не применшуємо роль українців з інших регіонів. Завдяки великій проповіді Церкви, її діяльності, ми отримали Незалежність. Чимало людей вважають, що Помаранчевий Майдан був наслідком візиту Папи Івана Павла ІІ у 2001 році, тому що після цього візиту, атмосфера була такою, яка розганяла хмари. Українці усвідомили власну гідність, були солідарні у єдності і братерстві.
Гадаю, що це дало поштовх і до інших змін. Чимало людей порівнюють мандрівку України до своєї Незалежності з історією ізраїльського народу, який мандрував пустелею сорок років. Звичайно, що хотілося б на тридцятому році Незалежності бачити уже Землю Обітовану. Відлік нашої Незалежності, на мою думку, варто починати від 2013-2014 рр., коли ми ментально перестали бути радянською соціалістичною республікою.
Ми дуже часто вживаємо: «З Днем народження, країно!». Гадаю, що треба розібратися із поняттями, адже нам, як Державі, значно більше, ніж тридцять. Правильніше було б казати – тридцятиліття відновлення Незалежності. Отже, у нас – тридцять років відновлення, але мандрівка пустелею не завершилася. Нам, насправді, є що святкувати. Варто лише завжди пригадувати. У єврейській мові слово «пригадувати» означає «вчитися». Варто згадати впродовж цих тридцяти років саме ті події, у яких чітко проявлялася рука Божа. Пригадую 1991 рік, мій покійний батько був військовим, і він згадував те, з яким трепетом давав присягу на вірність Україні.
Майдан – це було своєрідне преображення нашого народу: предвіщення страстей, але водночас – воскресіння. Події зими 2014 року свідчили про те, якими ми можемо бути. Великим чудом був волонтерський рух. Він стикнувся з тими самими проблемами, що і Церква. Коли, наприклад, усі люди знають, що треба допомагати, але усе одно, на їхній погляд, – це має зробити хтось. Отож, волонтери, які часто є нецерковними людьми, пережили на собі ті проблеми, з якими Церква постійно стикається. Під час війни на Сході України, у нашій історії з’явилися люди не просто героїчного, а епічного масштабу. Тому ще раз наголошую, що ми маємо що святкувати, але питання у тому, як це робити? Це чудова нагода пригадати, а, пригадавши, – навчитися. Як казав Станіслав Єжи Лєц: «Якщо на кров капнути сльозою, то так рожево». Не хотілося б, звичайно, щоб святкування були тільки рожевими і пафосними.
Я би побажав сучасній молоді, зокрема поколінню Незалежності, не жити за інерцією, не робити так, бо хтось так робить, не гнатися за чужими мріями і уявленнями. Кожен із нас на 99% є щасливим тут і тепер, щоб жити, тішитися, бути любленим. Але приблизно 99% людей вважають себе нещасливими тому, що їм видається, що для щастя чогось не вистачає. Виглядає, що чимало із нас стараються жити за чужими стандартами щастя. Єдине побажання – сумнівайтеся у тому, чи воно дійсно ваше. Шукайте себе, але у жодному разі не живіть за інерцією».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – із Фейсбук-сторінки прот. Ігоря Цмоканича та мережі Інтернет
Повязані записи
