Дорогі брати і сестри! Сьогодні розмірковуватимемо про дар мови. Тільки людина, як вінець всього створеного Богом, обдарована таким даром, як мова. Тільки людина обдарована таким даром, як слово. А для чого Бог дав людині цей дар? А найперше для того, щоб вона славила Його. Щоб люди могли комунікувати між собою, щоб вони могли спілкуватися, щоб вони могли будувати свої стосунки. І саме тому слово відіграє неабияку роль у житті кожної людини. Є такі люди, які позбавлені цього дару, які мають цей дефект, які є інвалідами. Вони все життя страждають, тому що не можуть виразити свої почуття, не можуть виразити свої переживання, не можуть виразити свої емоції так, як це можемо зробити ми. Є дуже багато людей, які мають цей дар мови, але, на жаль, вони оскверняють його нецензурними, скверними, непотрібними словами.
У Посланні до Ефесян апостол Павло каже: «Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його» (Еф.4,29). Кожне слово, яке виходить з уст людини, приносить користь, або несе у собі якийсь негатив, і виливається у серця тих, хто його слухає. І ось зараз я хотів би поговорити про ті недобрі слова, про сквернослів’я. Дуже часто люди не можуть зв’язати речення без використання цих скверних і непотрібних слів. І часто це стосується тих людей, які називають себе християнами, які періодично відвідують храм Божий, які, можливо, рано і ввечері моляться. Кожна людина, яка сквернословить, вона не має нічого спільного з Господом, а її молитви є огидними в очах Божих. У Священному Писанні ми читаємо такі слова: «Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким?» (Як.3,11). Не може з одних уст виходити благословення і прокляття. Не може з одних уст виходити щось добре і щось скверне, нечисте, мерзотне. І, власне, дуже важливо, щоби кожна людина усвідомила, що кожне погане слово – це ім’я якогось біса. Людина, яка промовляє погані слова, призиває до себе біса, і довкола такої людини є велика тьма, велика кількість темних злих духів, які супроводжують її по житті. І ось тому дуже важливо пам’ятати про це. Господь про це чітко говорить.
У Євангелії від Матея ми читаємо такі слова: «Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить. Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений» (Мт.12,35-37). Цими словами Христос чітко акцентує увагу на тому, наскільки важливим в житті людини є слово. Сьогодні учителі жаліються про те, що діти з християнських сімей говорять погані слова. Жодні обставини не дають тобі права говорити погані слова. Сьогодні я закликаю покаятися всіх тих, які мали таке нещастя своїми устами промовляти ці скверни. Бо якщо ця звичка залишиться з вами на все життя, то після закінчення цього життя ви будете про це жаліти, але вже буде пізно. Якщо ви хочете, щоб Господь почув вашу молитву, ви маєте почути, що вам каже Господь. В іншому випадку Бог не слухатиме ваших молитов. Нехай слова, які лунають з наших уст, будуть чистими, будуть святими і богоугодними. Нехай наші розмови будуть на збудування, а не на зруйнування. Нехай в цьому нам допоможе Господь.
прот. Миколай Гелетюк, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів)
За матеріалами програми «7 хвилин про Бога»
Повязані записи
