У середу п’ятого тижня Великого посту Східна Церква ще раз заохочує вірних застановитися над покаянням. У цей день у церквах звершується покаяльний канон Андрея Критського під час якого читається історія життя Марії Єгипетської. У ексклюзивній розмові з проректором Львівської Православної Богословської Академії ПЦУ, кліриком Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ, протоієреєм Михайлом Сиваком намагаємося зрозуміти особливість цього богослужіння. Також глибше усвідомити приклад покаяння, який нам подає Марія Єгипетська.
Отче Михайле, розкажіть, будь ласка, про Маріїне стояння як про особливе богослужіння під час Великого посту.
Його особливість в тому, що воно звершується у середу ввечері п’ятого тижня Великого посту. Під час утрені у цей вечір повністю прочитується покаяльний канон св. Андрея Критського. Це той канон, який читається у перші чотири дні Великого посту. Але, у перші чотири дні він ділиться на частини, а у п’ятий тиждень він читається весь з поклонами. Називається Маріїне стояння, бо під час цієї служби зачитується житіє преподобної Марії Єгипетської. Таким богослужінням Церква ще раз пригадує приклад справжнього покаяння.
Чому в прикладі справжнього покаяння виокремлюється постать Марії Єгипетської?
Серед інших вона виділяється тим, що в її житті дуже чітко прослідковується християнське розуміння гріха і покаяння. Свята Марія першу половину свого життя дуже грішила і перебувала у прірві різноманітних пристрастей, зокрема гріха блуду. Однак, усвідомивши глибину свого падіння, Преподобна Марія зуміла з рівня останньої розпусниці в результаті покаяння, досягти такої духовної зрілості, що під час молитви, навіть, підносилась над землею. В її житті шлях покаяння дуже чітко проілюстровано покроково. Ми бачимо, як змінилося її життя і який плід покаяння принесла, перебуваючи у пустелі й подвизаючись у різних подвигах.
Сучасним християнам важко себе асоціювати з особистістю Марії Єгипетської. Не всі мають можливість усамітнення навіть у «внутрішній пустелі». Як нам сьогодні відчути покаяння взоруючись на подвиг Марії Єгипетської?
Для того, щоб змінити своє життя, сучасній людині зовсім необов’язково йти жити в пустелю. Насамперед ми можемо взяти з прикладу святої внутрішній подвиг, її зміну і стан покаяння. Змінитися можна в умовах міста і сучасного суспільства, маючи сім’ю і роботу. Мова тут іде не стільки про зовнішні обставини, скільки про внутрішній подвиг боротьби з гріхами.
Багато хто каже, що карантин, який припав на період Великого посту є свого роду пустелею. Це час нашого усамітнення. Яка Ваша точка зору щодо цього?
Повністю погоджуюся з такими думками. Ми повинні завжди пам’ятати, що у світі все відбувається за Божим промислом. У карантині теж потрібно розгледіти Господнє провидіння. Людина у сучасному світі далеко відійшла від Бога і почала ганятися за матеріальними благами. Духовні цінності відійшли на задній план. Бог у час Великого посту дає нам можливість переосмислити наше життя. Ми маємо прекрасну нагоду побути в сім’ї, у колі найближчих людей. Бог дав нам можливість більше молитися, обмежити свої пристрасті. Тому можна сказати, що Господь створив умови для справжнього посту. До цього багатьма людьми піст сприймався виключно у гастрономічних вимірах. Господь показав, що піст – це час творити добро, більше любити і жити по-християнськи.
Дякую за розмову!
Розмовляла Оксана Бабенко
Підготувала Христина Кутнів
Повязані записи
