«Коли є повітряна тривога, я починаю читати псалми прокляття»
У Книзі Псалмів є деякі тексти, що часом дивують, а то й шокують сучасного читача. Йдеться про так звані псалми прокляття, в яких лунають заклики до Бога про жорстоку кару для ворогів. Що це за тексти, чому вони є в Біблії, яке їхнє значення для сучасних християн, як співставити їх зі закликом любити ворогів та чи варто молитися такими псалмами сьогодні? Відповісти на ці запитання вирішив о. Юрій Щурко, декан філософсько-богословського факультету Українського католицького університету.
Про псалми прокляття він розповів у відео на ютуб-каналі Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ.
Загалом псалмів прокляття – 18. Це, зокрема, 5-6, 11-12, 35, 37, 40, 52, 54, 56, 58, 69, 79, 83, 109, 137, 139, 143 псалми. Не всі вони сповнені закликів про Боже покарання – іноді це тільки кілька рядків у тому чи тому псалмі; проте кожен із них певною мірою є бажанням зла для ворогів. Такі тексти доволі складні для читання і навіть створюють певну моральну дилему.
«Важко не здригнутися, коли псалмопівець у ході діалогу з Господом у молитві просить Всемогутнього покарати або навіть знищити тих, які заподіяли псалмопівцеві якусь кривду. Багато хто вважає такі молитви морально проблематичними», – зазначає о. Юрій Щурко.
Дехто взагалі дотримується думки, що ці псалми не написані під натхненням Святого Духа і не мали би бути в тексті Святого Письма. Особливу трудність вони становлять для християн, адже дисонують із Нагірною проповіддю – дуже важко узгодити заповідь Ісуса любити своїх ворогів і молитися за тих, хто переслідує нас, з текстами, які кличуть до Бога про покарання злих та помсту для них. Проте, оскільки Писання має бути фундаментом нашого життя, ми повинні докласти зусиль, щоби зрозуміти значення та функцію біблійних псалмів прокляття.
В основі повчання о. Юрія Щурка – зреферовані думки з «Ignatius Catholic Study Bible» – навчальної Біблії, виданої наприкінці 2024 року під керівництвом відомих американських теологів Скотта Гана та Куртіса Мітча.
Молитва псалмами прокляття передбачає кілька основних тез:
- Хто такі «вороги»?
Коли читаємо ці псалми, треба передусім з’ясувати, про яких саме ворогів ідеться. У псалмах це не просто неприємні люди чи опоненти, а жорстокі підступні особи. Псалмопівці самі страждали від їхніх рук; тож вороги в цих текстах порівнюються з «левами», які знищують слабких.
Йдеться про осіб, винних у серйозних злочинах, зокрема насильстві, зґвалтуваннях, убивствах, які відтак гідні божественної відплати.
- Праведний гнів не є гріхом
«Як вираження нашого розчарування перед Богом не є гріхом, так само – і бажання справедливості, коли ми протистоїмо чомусь злому. Необмежені емоції, вилиті в присутності Бога, не є якоюсь ганьбою. Молитва – це саме те місце, де людина може бути повністю відверта в своїх почуттях без остраху осуду чи відкинення. Бо якщо ми не можемо бути відверті на молитві – то де ми можемо бути тоді відверті?», – зазначає о. Юрій Щурко.
Біль – реальний, тому що зло є реальним. Тому псалми прокляття показують, що можна звертатися до Бога в запалі гніву – адже бажання відплати є бажанням відновлення Божого порядку. Це один зі способів, яким можна впоратися зі серйозними кривдами. Та водночас важливо не дозволяти ненависті вкорінитися в серці, щоб не уподібнитись до ворогів. У деяких із псалмів відчутно, що псалмопівці дозволили проникнути в серце особистому болю і гніву; і це спокуса дозволити злу запанувати над собою.
- Псалми прокляття не заохочують до особистої помсти
Важлива риса цих текстів: псалмопівці не закликають до насильницьких дій, а передають відповідальність за помсту Богові. Принцип «помста належить Господеві» виключає пошук особистої розправи над ворогом.
Це також певний терапевтичний елемент: псалми прокляття можуть принести полегшення через довіру до Божої справедливості. Бог вважає всіх людей відповідальними за свої вчинки, а псалмопівці довіряють Богові відповідальність за непорядок світу. Вони стверджують, що Він сам розсудить діла праведних і неправедних людей та відновить світову рівновагу.
- Псалми-прокляття виголошені відповідно до принципу справедливості
Принцип справедливості базується на старозавітному принципі «око за око». Йдеться про закон пропорційної відплати (lex talionis), тобто покарання має відповідати природі злочину. Таким чином, ті, хто вчиняє насильство, мають відчути насильство на собі. Зло не може бути безкарним. Псалмопівець вважає себе Божою дитиною, тож вірить, що за завдану йому кривду Господь здійснить на грішних справедливість через божественне втручання – вчинить зі злими так, як вони самі вчиняють з іншими.
- Старозавітні псалми-прокляття не підносяться до новозавітних стандартів моралі і молитви
Тексти Старого Завіту справді є часто незрозумілими сучасному молільникові, якщо оцінювати Старий і Новий Завіти за одним стандартом. Порівняно зі старозавітними нормами моралі, Христос ставить своїм учням високі вимоги; таким чином, перехід між Завітами – це перехід «від доброго до найкращого»
Новозавітний стандарт – це любов до ворогів за прикладом Христа, який сам прощає кривдникам і показує важливість милосердя та примирення.
«Любов у Новому Завіті – це не сентименти. Це здатність служити, чинити добро. І коли Ісус закликає своїх слухачів любити своїх ворогів – то це означає, що тут Ісус закликає до особистої постави», – зауважує о. Юрій Щурко.
Водночас треба розділяти особисті стосунки із кривдниками і обов’язки держави, яка покликана здійснювати справедливість, караючи зло. Проте Христос, який просив прощення для ворогів, показує, що не хоче смерті душі жодного грішника. Господь каже нам бути відповідальними за світ і тому спонукає молитися за тих, хто в полоні диявола. Це шлях несення хреста і прояв християнської любові.
- Християни можуть використовувати псалми прокляття
«Коли є повітряна тривога, я починаю читати псалми прокляття. Чому? Тому, що я вважаю, що ті, хто запускає дрони, літаки, бомби, ракети, щоб нас вбивати – це, очевидно, люди, опановані сатаною. Це також означає, що ми по-іншому визначаємо своїх ворогів, ми інакше розуміємо їхні дії», – зауважує о. Юрій Щурко.
Учні Христа вважають кожного грішника потенційно спроможним розкаятися. Водночас дуже важливо розуміти, що нашими найбільшими ворогами є диявол і його демони, які не здатні до навернення. Вони послуговуються впалими грішниками, щоб знищувати людину. Тому псалми прокляття є своєрідним екзорцизмом для осіб, опанованих демонами. Ми ніколи не повинні припиняти молитися, щоб Господь їх звільнив. Зрештою, перші християни псалмами прокляття якраз закликали суд на злих духів, які прагнуть нашої погибелі.
«Нам, християнам, не потрібно уникати суворості псалмів прокляття. Навпаки – коли ми їх виголошуємо супроти сил темряви, вся інтенсивність і запал, які є присутні в цих псалмах, повинні бути використані для досконалої мети, для знищення зла у цьому світі. Читаючи ці псалми, ми прикликаємо Бога відновити у світі порядок – у світі, який Він створив Своїм словом, підтримує своїм словом і буде судити своїм словом», – зазначає священник.
Якщо ми бачимо в світі хаос, то повинні не ховатися від нього, а просити Бога виправити і знищити зло та тих, хто є каталізатором зла – диявола і його демонів. Саме псалми прокляття можуть бути певним духовним шляхом, щоб разом із Богом викорінювати зло. «Молімося псалми, зокрема ці псалми прокляття, коли бачимо, що самі нічого не можемо вдіяти в цьому світі, щоби Господь у такий спосіб розсіював хитрощі диявола. Бо нам треба боротися не проти тіла і крові, тобто не проти людей, а проти всіх отих демонів, які бажають нашого знищення», – підкреслює о. Юрій Щурко.
Також читайте: О. Климентій (Стасів): «Бути ненавистю – душа холоне, бути любов’ю ‒ це небо»
Ієромонах Петро (Цюра): «Правдива ненависть допустима»
Що розповів Небесний Посланець о. Йосифові Схрейверсу про майбутнє України?
Повязані записи
