Днями до США прибули десятки білих південноафриканців, яким буде надано статус біженців. А ще в квітні з’явилась інформація про те, що Сполучені Штати можуть відмовитися від участі у саміті G20, який заплановано на листопад 2025 року. І все це — через геноцид білих фермерів.
Пастор Львівської реформатської церкви Святої Трійці Герой Хакєборд народився та виріс у Південноафриканській республіці (ПАР). Його предки приїхали на Чорний континент із Голландії ще в XVII ст., а батьки та рідні досі живуть там.
В інтерв’ю сайту «Духовна велич Львова» пастор Герой відповів на запитання: чи справді в Південній Африці вбивають білих фермерів? Які наслідки для економіки країни матиме масовий виїзд фермерів з ПАР? Також ми торкнулися питання походження рас і того, чому найбагатша країна Африки занепадає?
Андрій Толстой: Пасторе Герою, чи справді в Південній Африці вбивають білих фермерів?
Пастор Герой Хакєборд: Протягом багатьох років справді тривають атаки на фермерів у Південній Африці. Це білі люди, які є власниками господарств. Цих людей хочуть залякати, а ферми – захопити. Я не маю статистики, але це постійна і дуже погана тенденція. Вночі приїжджають на ферму, заходять в будинок фермера і вбивають його самого та його сім’ю. Раніше це було здебільшого в Родезії і Зімбабве, а тепер ми бачимо, що ці самі методи використовують у Південноафриканській республіці (ПАР).
Чи є у Вас інформація про фермерів з ПАР, які отримали днями притулок у США?
Конкретно про цих людей я нічого не можу сказати, бо не знаю їх. На мою думку, було б краще вирішувати цю проблему через тиск на владу країни, аби вона захищала білих фермерів. Бо вони потрібні Південній Африці — економіка значною мірою залежить від них. Якщо ж дати їм статус біженців у США, це створить проблеми в Південній Африці. Тому гадаю, що варто вирішити цю проблему по-іншому — тиском на Південноафриканський уряд, а не щоб ті люди виїхали.
Але чому мають виникнути проблеми з економікою ПАР? Білошкірих фермерів просто замінять чорношкірі.
По ідеї, таке можливо, але на практиці так не відбувається. Люди, які стають новими власниками, не мають досвіду, вміння і культури, як організувати роботу ферми. Це дуже добре видно на прикладі Зімбабве — після того, як захопили господарства білошкірих фермерів, там зруйнувався цілий сектор економіки.
Відколи така проблема в Африці існує?
Я думаю, з 1980-х років. Стало гірше в 90-их і пізніше. В Південній Африці існує політичний рух, який очолює Джуліус Малема. Він радикальний комуніст, і він за те, щоб взагалі забрати землю від білошкірих людей – він навіть співав пісню про те, що треба вбивати білих. Тому це не просто якісь хаотичні дії, це політичний рух.
Коли в Південній Африці з’явилися предки цих білих людей?
У середині XVII ст.. І мої предки в тому числі.
Звідки ці люди загалом приїхали?
З Голландії — Нідерландів. І пізніше гугеноти з Франції теж приїхали. Здебільшого це були протестанти.
Чи вони справді гнобили чорне населення, яке тепер, мовляв, за це мститься?
У дитячому віці я сам мав такі погляди — вважав себе кращою людиною через те, що моя шкіра біла. Тому можна сказати, що чорношкірі люди були пригнобленими. Водночас у Південній Африці вони мали кращі економічні можливості, ніж в інших африканських країнах. Проте коли була влада білих людей, у них були обмежені можливості щодо освіти. Сьогодні таких обмежень немає.
Південноафриканська ферма рідного дядька пастора Героя, який за професією пілот, але також має власну ферму. Фото: пастор Герой Хакєборд.
Чи правильно буде сказати, що білі африканери також працювали, а не були експлуататорами трудящих чорношкірих мас?
Білі африканери самі працювали і також використовували працю найманих робітників. Але зазвичай нападають на ферми і вбивають фермерів не ті чорношкірі люди, які там працюють. Бо для цих людей ферма — це робота. В Південній Африці ніколи не було рабства, як, наприклад, у Сполучених Штатах, чи кріпацтва — як в Україні. Дуже давно на самому півдні щось таке існувало, але загалом, коли країна розвивалася, то рабства або чогось подібного не було. Люди добровільно працювали на фермерів, економічно залежали від них, тому не мали причин руйнувати джерело свого добробуту. Зазвичай вони навіть живуть на території ферм разом із білими людьми.
Скільки білого населення в Південній Африці?
Близько шести мільйонів (населення ПАР – понад 63 млн., ред.).
І зараз там живуть Ваші рідні?
Там живуть мої батьки і рідна сестра з чоловіком. Вони мешкають на півдні, де спокійніше. Там із фермерами такого не відбувається. Таке стається переважно на півночі країни, ближче до Зімбабве.
Південноафриканська республіка відома дуже високим рівнем злочинності. Особливо після перемоги над «апартеїдом». Чому так сталося?
Так, це правда. Уряд не контролює того, що відбувається в країні — існує велика корупція. Також діють іноземні банди з числа переселенців із інших країн Африки, бо ПАР найбагатша на тому континенті. Дуже багато банд, які складаються з нігерійців. Але також є злочинці з Болгарії та Росії… Вони використовують мігрантів і керують злочинним світом. Люди в уряді отримують від них великі відкати, тому з цим так важко боротися. Це насправді дуже велика проблема, зокрема, північніше — біля Йоганнесбурга та Преторії.
На трасах можна побачити дорожній знак, який попереджає, що на ділянці попереду не потрібно зупинятися, щоби не бути пограбованим людьми з автоматами. Таких випадків багато. Особливо полюбляють нападати на інкасаторські автівки, тому бувають перестрілки просто на дорозі.
Неймовірно. Виходить так, що в Україні на територіях, де немає активних бойових дій, більш безпечно, ніж у мирній ПАР?
Безумовно. У Львові набагато спокійніше і безпечніше. І коли в нас світла не було, я написав родичам у Південну Африку, що в нас кілька годин світла нема, то сестра мені поспівчувала і сказала, що вони без електрики сидять уже добу. І це, знову ж таки, через корупцію.
Чи це якось можна змінити?
Мені здається, що корінь проблеми все ж таки не в кольорі шкіри, а в менталітеті. Я думаю, що ми до певної міри бачимо це також в Україні — є менталітет, який треба змінити. І це вимагає часу: щоб люди змогли почати дивитися на себе по-іншому: що це означає – бути українцем. Почати дивитися на сусідні країни по-іншому — щоб розуміти, ким вони є насправді. І зрозуміти, яка моя особиста відповідальність у цій країні: як себе поводити — що залежить, а що не залежить від мене.
У Південній Африці є зміни в кращу сторону. Африканський Національний Конгрес — партія, яка вже править давно, має комуністичне коріння та зв’язки з Росією – стає менш популярною, і вже з’явилася інша партія, яка править разом з нею. Тобто вперше з 1994 року в країні з’явилась політична коаліція у владі, це вже схоже на демократію. В країні є люди, які розуміють, що потрібно для її розвитку — вони працюють, вони діють. Дехто з них – мої хороші друзі. Зміни потрібні, зміни можливі. Тому мені шкода, коли я чую, що люди, які вміють працювати, виїжджають із країни.
Ви згадали про Африканський Національний Конгрес, лідером якого був всесвітньо відомий Нельсон Мандела. Його представляють як одного із найвеличніших людей в історії людства. Що Ви можете сказати про нього? Такий «світлий образ» важко поєднати з прокомуністичною диктаторською партією.
Ця партія справді має комуністичне й терористичне коріння. Він сам брав участь у таких діях. Але я так розумію, що коли він був у в’язниці, то змінився. Свого часу я мав погані очікування від нього, але він мене здивував, і багатьох інших людей також. Я думаю, що він був хорошим Президентом, бо намагався не розділяти людей, як інколи це хочуть зробити в тій чи тій країні, а об’єднати їх. Є відома історія, як він підтримував національну команду з регбі, яка виграла Кубок світу. А регбі – це переважно гра африканерів. Але ті, які прийшли після нього, вже не були такими ідейними, як він, вони були корумпованими. Тому така сумна історія.
А як саме змінилися Ваші погляди на расове питання?
Коли я вже став трохи старшим, і мені було 12-13 років, то як християнин я зрозумів, що ми всі створені за Божим Образом. Тому ті расистські погляди, які я мав або чув від інших людей, не співпадали з тим, що написано в Біблії. Це було найперше.
А потім, коли ми вже переїхали в США, зі мною в одному класі навчалися чорношкірі учні, і я побачив їх з іншої сторони: вони говорили тою самою мовою, загалом належали до тієї самої культури, і я міг з ними спілкуватися сам на сам, і бачити, що це такі ж нормальні або ненормальні люди, як я (сміється). Коли ти краще пізнаєш людину, зокрема свого віку, це дуже допомагає поміняти погляди.
Також читайте: Пастор Герой: «Офіційно День подяки в США почали святкувати в час війни»
До речі, якого кольору мали шкіру Адам та Єва?
Ми не знаємо цього (сміється). Невідомо.
Якщо всі люди пішли від Адама і Єви, то чому існує, як традиційно вважається, три раси: європеоїдна, негроїдна і монголоїдна? Іншими словами, як від однієї пари з’явилися люди з різними кольорами шкіри?
Насправді всі люди, які тепер живуть, є потомками Ноя. Я так розумію, що ці біологічні зміни відбувалися протягом років.
Які причини цього?
Біблія не говорить про окреме втручання Бога щодо цього питання. Тому я думаю, що йдеться виключно про біологічні процеси, на які впливали різні фактори. В якомусь сенсі ми можемо говорити про еволюцію, але не макро-, а мікроеволюцію. Відразу скажу, що я не експерт у цій сфері.
Чи висвітлюється це питання в Біблії?
Впродовж історії були різні намагання говорити про походження рас на основі того, що написано в Біблії. Наприклад, існує расистська думка, що чорношкірі є проклятими потомками третього сина Ноя — Хама. А ми знаємо, що за зневагу Хама до Ноя Бог прокляв не самого Хама, а його сина — Ханаана. І його потомками були ханаанці, а не чорношкірі африканці. Тому прямої відповіді питання походження рас в Біблії не існує.
У біблійній Книзі Буття описуються місцевості, де розселялися потомки Ноя після потопу. То чи можемо ми, проаналізувавши цю інформацію, прийти до висновку, що білі європейські народи є потомками іншого сина Ноя — Яфета?
Здається, так.
Тоді потомки якого зі синів Ноя, згідно Книги Буття, оселилися на території Африки?
Це були нащадки Хама, але не Ханаана, якого прокляв Бог. Тому чорношкірі в жодному разі не є проклятою расою, як дехто вважає. Від Хама пішли єгиптяни (не араби) та інші народи Півдня. Люди мають колір шкіри різних відтінків, наприклад, європейці — є світліші і темніші. Але всі ми є люди.
Питання правильного розуміння походження людини має велике значення. Бо якщо ми підтримаємо поняття макроеволюції, то логічно вважати, що одна раса більш розвинена, ніж інша. На Дарвіні свою теорію частково будував і Гітлер.
А згідно з християнською точкою зору, всі люди створені за Божим Образом і мають унікальну цінність. І це радикально змінює наше ставлення до всіх людей. Ми маємо з повагою ставитися до всіх людей, бо кожна людина має Божий Образ у собі.
Також читайте: Пастор Герой Хакєборд: «Завжди варто розуміти: чому ми святкуємо?»
Буде справедливим також сказати, що про расизм щодо чорношкірих говорять багато, але коли вбивають білих фермерів, то про це майже ніхто не знає, а ЗМІ замовчують цю інформацію.
На жаль, так. В Південній Африці справді був расизм – і частково ще є – щодо чорношкірих. Але це явище існує там не лише з одного боку. Більше того, нерідко стикаємось із тим, що чорношкірі племена в Африці ненавидять одне одного. Це не зовсім расизм, але ці племена жорстоко воюють між собою, і ми також про це мало знаємо.
Але ми чули про Руанду.
Там взагалі окрема історія.
Дякую, пасторе Герою, за цікаві та корисні відповіді.
Основне фото: Рідний дядько (мамин брат) пастора Героя Хакєборда – Давид Клейнганс за кермом трактора на власній фермі. Фото: пастор Герой Хакєборд.
Спілкувався Андрій Толстой
Також читайте: Пастор Герой: «Все, що відбувається в Україні та в світі, є частиною Божого плану»
Пастор Герой: Та чи справді ми хочемо, щоби Бог зупинив зло? (відео)
Видавництво «Крайнебо»: «Коли читаєш рідною мовою, правда краще доходить»
Повязані записи
