Чарівне слово “ні”
•
До речі, це дуже християнське слово. Є така брехня – “християни ніколи нікому не відмовляють”. Кістьми ляжуть, але всіх спасуть.
А насправді так не працює.
Не ми спасаємо, а Бог.
•
Бо коли я вважаю, що можу і маю когось рятувати, то щось пішло не так.
Ми не рятуємо, ми можемо допомогти, якщо інші потребують допомоги.
•
Але я не про це. Я про слово “ні”.
Я кажу ні, коли люди просять зробити за них те, що вони можуть самі. Але не хочуть.
•
Я кажу “ні”, коли не маю сили допомогти. Бо з порожньої кишені нема що дати.
•
Я кажу “ні”, коли хтось хоче допомогти мені, а я не просила. Хоч навіть хочуть мені кращого.
Але “ні”, бо звідки їм знати, що для мене краще?
•
Я кажу “ні” навіть на добрі речі, коли їх забагато. Бо все потрібно в міру.
•
Я кажу “ні”, коли людина переступає межі і хоче увійти в моє життя з брудним взуттям. А я таких не впускаю.
•
Я кажу “ні” на багато речей, порад і пропозицій. Бо відчуваю, коли мені чогось забагато.
•
І це нормально. Бо кожне “ні” чомусь одному – це “так” собі. Своєму серцю.
Своєму здоров’ю.
Своєму відпочинку, без якого навіть коні здихають.
А я не кінь. Ні))
•
Навіть Бог не переступає межі людини і приймає кожне “ні”. Хоч Йому я ніколи свідомо не відмовляю. Перед Його пропозиціями неможливо встояти.
•
Чарівне слово – не “будь ласка”.
Чарівне слово – “ні”.
•
Як його сказати вголос і не вмерти від почуття провини?
Спитай себе: а чи це добре для мене?
Якщо ні – то “ні” і крапка.
Успіху!
•••
Джерело: фб-сторінка с. Антонії (Шелепило)