В останніх часах помітив цікаву тенденцію, яку коротко можна окреслити, як “секуляризація митрополита Андрея Шептицького”. Вона полягає в тому, що особу Андрея намагаються зробити, так би мовити, “легкостравною” для політиків і бізнесменів. Про нього говорять, як про мецената, філантропа, “бізнесмена в митрі”, політичного теолога, win-win стратега, “монаха-стартапера”. В цьому достоту нічого поганого немає, коли б не одне але… А це небезпека творення такого собі вихолощеного, секуляризованого Шептицького. Тоді він справді стає легкостравним, причесаним, рафінованим для сприйняття секулярним суспільством, така собі “сіль, що звітріла”. Такий Шептицький дуже скоро стане нецікавим, про нього забудуть. Бо ні соціальна етика, ні політична теологія, ні меценатська діяльність Андрея Шептицького нічого не вартують без великого духовного Дару П’ятидесятниці, на якому засноване його творче богослов’я. Без цього Шептицький перестає бути небезпечний і невигідний для синів світу цього…
Джерело: фб-сторінка “Богословський авангард”
Повязані записи
