Велику роль у нашому житті відіграє справжня християнська любов. Адже, якщо людина наповнить своє серце смиренням і любов’ю, тоді вона зможе пізнати справжню істину і суть життя. Ісус Христос звертається до нас, кажучи: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Мт. 5: 44). Справжній християнин повинен любити Бога, любити свого ближнього. Відкрийте своє серце для Господа! Лише так ми зможемо називатися сучасними послідовниками Христа, Який до нас промовляє: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ів. 13: 35).
Про важливість любові у житті християнина розмірковує Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я сестра Севастіяна (Карвацька):
«Любов — це велика річ, справді велике добро, бо вона дає пільгу всіляким терпінням і спокійно зносить будь-які прикрості. Бо вона несе тягар, мов без ваги, і всіляку гіркоту підсолоджує до смаку.
Шляхетна любов заохочує до великих справ і будить бажання щораз до більшої праведності.
Любов бажає линути вгору, а не затримуватися ні на яких низьких речах.
Любов хоче бути вільною і далекою від будь-якого світового вподобання.
Нема нічого вищого, нічого так широко просторого, нічого більш завершеного, ні ліпшого — ні на небі, ні на землі — за любов.
Хто любить, той літає, ширяє і веселиться; він вільний і ніщо не зв’язує його.
Любов не відчує тягаря, не зважає на боротьбу; вона більше хоче, ніж може; вона не жаліється на неможливість, бо вважає, що все можна. Тим-то вона всесильна, творча і має успіх там, де слабне і занепадає той, хто не любить.
Любов не засинає і навіть у сні не задрімає. Вона у втомі не знемагає, в утискові не дає себе пригнічувати, зі страху не бентежиться, а вибухаючи невпинним полум`ям і палаючим смолоскипом, безпечно пробивається вгору. Хто любить, той знає вагу цього слова».
Фото – із Фейсбук-сторінки с. Севастіяни (Карвацької).