Сьогодні, 17 листопада 2021 року, минає 152-а річниця від Дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького. Пропонуємо вашій увазі 7 маловідомих, проте неймовірно сильних думок багатолітнього ігумена студитів. Запрошуємо пізнавати мудрість о. Климентія разом!
Покликання – це запрошення
«Покликання – це не примус, не голосний, ніяк не зневолюючий до послуху наказ, але звичайно це буває вимовлене в самій глибині сумління запрошення. Голос той проймає кожен атом нашого єства, але, попри це, у кожну хвилину людська воля може відповісти відмовою. А під скількома ж впливами залишається наша воля!…»
Най не буде в нашому житті ані хвилинки, ані одного удару серця, який би вдарив не для Бога.
«У серці кожної людини живе честолюбивість. В одних вона криється, в інших явно виступає, але у всіх вона є, і доперва силою Божої ласки мусить бути омертвлена. Та честолюбивість ставить у серці як ідола своє «я», ставить на престолі, і хотіла б, щоби усі йому кланялися, йому кадило почитання-прославлення приносили, не Богові, а тому ідолові».
Жити і працювати на славу Божу!
«Жити і працювати на славу Божу повинен і лікар, і урядник, і вчитель, і господар, і родичі мають на славу Божу виховувати свої діти».
Свою Віру треба мати не лише в серці, але і на зовні її визнавати.
«Християнин повинен дбати про те, щоб віра його ставала просвічена, бо це є знаком, що ми нашу Віру цінимо як великий скарб і хочемо по змозі якнайбільше світлом і теплом тої віри роз`яснити і зогріти наше духовне життя».
Воля Божа — це святість ваша.
Не уступаймо супроти змагань людського духа, біжім в перед, по словам апостола який каже: «Браття, я не думаю про себе, що я дійшов до ціли: Але лиш одно: забуваючи про те, що вже за мною, спішусь до того, що перед мною — біжу до мети по нагороду високого покликання Божого в Христі Ісусі (до Фил. 3.13). Наше змагання — є змаганням найвищим, бо є змаганням до святости, як каже апостол: „Воля Божа — це святість ваша“.
В нашому серці живе любов. Ми є образом «іконою Божою» настільки, наскільки і в нашому серці живе Любов, якщо в серці людськім Любові нема, то Божа подібність затрачується, а всі інші можливі прикмети не мають жодної вартості, бо брак їм того, що є самим життя Духа.
“Ісусе, скріпи мою віру”!
«Щодня повторюймо ту молитву: «Ісусе, скріпи мою віру», – а, напевно, не дізнаємо ні зради, ні розчарування, бо якщо треба в щось сліпо вірити, то в Доброту, в Любов, в Милосердя Нашого Бога».
Підготувала Христина Потерейко
Повязані записи
