Кожен наш день може стати Великоднім, якщо Божа перемога відкриє наше серце. Це станеться лише тоді, коли наш день буде наповнений силою Воскреслого Христа, що є переможцем. Коли щодня будемо поборювати свій гріх. Якщо перестанемо відрікатися Христа, а почнемо разом з ним йти на Голготу, щоб там розп’ястися і воскреснути з Богом.
На цьому наголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час своєї проповіді до вірних у Світлий понеділок, 20 квітня 2020 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що в Києві. Саме Світлий понеділок є днем престольного празника Патріаршого собору, адже храми, які освячені на честь Великодня своє свято святкують наступного дня, бо сам Великдень є «празник празників і торжество всіх торжеств».
На початку проповіді єпископ-помічник Київської архиєпархії зауважив, що Боже провидіння для світу має свій особливий задум. За його словами, Великдень – це слово про Пасху і про перемогу Бога над гріхом і смертю. Воно викликає перспективу радості і глибоку надію, що наше життя має вічну перспективу, яка почалася на землі.
Владика Йосиф зауважив, що зазвичай український народ у своїй історії відзначає дати не тріумфальних перемог, а радше ті, в яких оплакує своїх героїв і молиться за них.
«Згадуючи події шести років тому на Майдані й Інститутській бачимо, що було знищено цвіт української нації. У небеса відійшла Небесна сотня. Пам’ятаємо наругу над людською гідністю. Однак сьогодні, з перспективи часу розуміємо, що узгір’я Інститутської – це наша сучасна українська Голгота і гора найновішого Воскресіння. Там народ переміг страх, злобу і наругу над собою», – сказав він.
І згодом додав: «Правда, що до повного Воскресіння нам ще дуже далеко. Проте, святкуючи сьогодні Великдень розуміємо, що події шести років тому були нашим «малим Великоднем» і «малою українською Пасхою» нашого з вами відродження. Сталося це тому, що у душі кожного українця живе Воскреслий Бог, який завжди перемагає злобу. У нашому серці живе віра Спасителя, який терпів над собою наругу, був обпльований, зраджений, залишений і розп’ятий. Він піддався смерті, однак воскрес, даючи нам надію, що якщо ми з Богом терпимо, з Богом і для Бога боремося, то обов’язково в нашій історії буде Великдень – Великий день нашого відродження».
«Ми сьогодні стоїмо у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, для якого Господь у свій час обрав Блаженнішого Любомира, щоб закласти його наріжний камінь. Він став початківцем цього великого і славного храму, що є голосом для українців греко-католиків і християн загалом у всьому світі. Наш Воскресенський собор стає символом відродження всієї української нації і народу, бо всі, хто має українське коріння вкладали кошти, молитву і біль серця, щоб цей символ відповідав Великодню. Щоб з нього поспішала до душі і до серця ідея Великодня – дня Пасхи і перемоги. Згадуємо сьогодні також Блаженнішого Святослава, який освятив собор і звершує тут служіння за рідний народ і Батьківщину», – сказав владика Йосиф.
Архиєрей подякував усім жертводавцям, хто долучався і продовжує вкладати власні кошти і молитви у розвиток краси собору.
«Сьогодні молимося за усіх, хто приносить свою молитву, надію і розчарування на поріг цього храму, сюди, до місця особливої присутності Воскреслого Господа. Усім нашим вірним у день празника головного собору УГКЦ від щирого серця зичу Божої сили і благодаті жити так, щоб кожен день був Великоднім, щоб кожен день ми силою Бога перемагали гріх і зло. Щоб з нашого єства випромінювало світло християнського життя і Божого слова. Усім вам щиро бажаю небесної сили згори, світла Божого, ласки воскресати щодень і творити щодня цей день Великоднім», – побажав на завершення проповіді єпископ-помічник Київської архиєпархії.
Департамент інформації УГКЦ
Джерело:http://news.ugcc.ua/v
Повязані записи
