Нещодавно у Львові відбулася дискусія про місце і роль чоловіка у сучасному світі, у якій взяли участь Владика Венедикт Алексійчук, протосинкел Львівської Архиєпархії УГКЦ, Наталія Куба, Керівник відділу навчання і розвитку компанії SoftServe та Михайло Сало, бізнес-консультант з фінансових питань. Подаємо короткі витяги із розмови.
Чим визначається особлива роль чоловіка?
Владика Венедикт: Проблема ролі чоловіка насправді порушена у значно ширшому контексті. Деколи так живемо, немовби жили цілу вічність, ну щонайменше декілька сотень але життя неповторне, унікальне. Іноді складається таке враження, що ми не усвідомлюємо унікальності своїх завдань.
Коли ми говоримо про покликання чоловіка, слід говорити про важливість покликання кожного з нас. Нам здається, що хтось виконує щось особливе, але не я. Це загалом проблема покликання – кожен для чогось особливого. Думаю, що у подібності чоловіка та жінки багато неповторності.
Михайло Сало: Роль чоловіка найперше – бути щасливим. Ми шукаємо себе в цьому житті. Найщасливіші діти в батьків, які щасливі – не багаті, не суперрозумні, а щасливі, тому для чоловіка найбільше завдання – бути щасливим. Однак слід чітко виокремити, про яку роль чоловіка ми говорим: про роль чоловіка як батька, як чоловіка для своєї дружини, працівника компанії, як лідера групи, про роль чоловіка яккого і де? Ми сортуємо людей по їхній статі – на чоловіків і жінок. Нам легко побачити, хто є жінка, а хто є чоловік, але важко побачити, яка людина всередині, які відмінності, крім статі. Ми живемо в патріархальному суспільстві попри все. Тому саме питання про поділ світу на чоловіків і жінок слід порушувати.
Наталія Куба: На днях мені приходилось заторкувати проблему вигоряння – стану, при якому все важче комунікувати, втрачається самоідентифікація, коли не розуміємо, хто ми, заради чого хочемо жити, чи дозволяємо собі радіти, чим наповнене наше життя. Мене виховували як особистість – з правилами життя, які грунтуються на морально-етичних засадах. Різниця між чоловіками та жінкам, звісно, є, але кожен є відповідальним учасником суспільства.
Погляд Церкви: проблеми «вищості» статусу чоловіка над статусом жінки у Біблії.
Владика Венедикт: Мусимо розуміти, що ми є плодом певної культури. Хтось, може, за двісті років буде дивитися на нас як на дикарів. Я, яко представник Церкви, насправді не можу щось змінити в об’явленні Церкви, змінити написане в Біблії. Однак скажу, що не знаю, чи в якійсь іншій релігії настільки підкреслено підноситься унікальність жінки як у християнському зображенні Діви Марії, яка зачинає і народжує дитину.
Михайло Сало: Щодо вищості чоловіка: чоловік насправді є вищим за жінку – за зростом, як свідчить статистика, і це все.
Розподіл ролей і повноцінність: жінка на кухні, чоловік на роботі?
Михайло Сало: Є різні чоловіки і різні жінки. Я знаю дуже багато жінок, які заробляють більше, а чоловіків – які значно краще справляються з кухнею. Такі люди є, але, на жаль, ми всі мислимо шаблонно. Я би дуже хотів, щоб дружина пішла працювати. Але я заробляю значно більше, а нам насамперед слід забезпечити наших дітей.
Роль чоловіка – бути другом для своєї жінки і для своїх дітей. То дві різних ролі – бути батьком і бути чоловіком. Батько мені є даний, а чоловік для дружини є вибраний. Так само і мама: для дітей – дана, для чоловіка вибрана. Обоє вибрані, щоб стати одним цілим, не більшими чи меншими частинами. Ми не маємо обов’язку варити їсти, приносити гроші додому – це обрані ролі.
Наталія Куба: Це свого роду партнерство – я виступаю на конференції, чоловік – прибирає. Готую я, бо це мені подобається, це моя своєрідна творчість. В певний момент мого дитинства мама присвятила життя домашнім справам, а батько працював. Все залежить від того, як ми домовимось. Іноді люди ховаються за стереотипи, щоб уникнути активної ролі у сім’ї. Це зловживання стереотипами. Найважливіше – це активне батьківство, коли батько з сином граються в м’яча після роботи.
Мама і тато: повноцінність і повнота сімейного життя:
Михайло Сало: Не можу сказати, звідки в дітей потреба мати тата і маму. Але це природньо – без них обох вона б не народилась. Мені боляче думати про сиріт та напівсиріт. Я не знаю, що сказати тим дітям, які не мають тата чи мами. В 90-их економічне становище було дуже важким. Я був такою ж дитиною, як і всі. Я так хотів, щоб мій тато поїхав на заробітки: ми одними штанами міняємось, картоплю жаримо, а він сидить. Але зараз я хочу подякувати своєму татові, що тоді він не поїхав на заробітки. Боже борони вас їхати на заробітки, заради грошей не лишайте своїх дітей, зберегти сім’ю неможливо на відстані. Ми маємо свободу, Бог дав людині свободу, наше завдання бути щасливим, ми маємо свободу створити щастя для себе, а не шукати його деінде.
Наталія Куба: Дівчатка теж беруть приклад з батька, не тільки хлопчики. Багато залежить від того, хто бере на себе роль опікуна. Чоловік і жінка – гармонійне поєднання і дитина це відчуває.
Владика Венедикт: Формування дитини починається в лоні мами. Однак наша формація ніколи не завершується, ми всі маємо вплив одні на інших. Якщо немає батька, є інші взірці – дідусь, інші чоловіки. Це важливо: реальність слід прийняти, але за приклад слід брати інших чоловіків, шукати чоловічого середовища і так будувати свої стосунки.
В людині завжди є свобода. Коли дитина розвивається, у неї найбільше бунту. І якщо батька немає, може то є обов’язок мами подбати про хороший взірець чоловіка для дитини.
Чоловік-лідер чи жінка-лідер: як воно, у здоровій сім’ї?
Михайло Сало: Роль лідера не віддають, її треба взяти. Бери і роби щось краще – і ти отримаєш лідерство. Завдання жінки не ховатися за комфортними ролями, а чоловіка – стримувати себе і давати свободу виявлення жінці.
Владика Венедикт: Святі чоловіки втрачали роль правдивих чоловіків – воїнів, вони ставали лагідніші, тоді як жінки – сміливіші. Початок і кінець нашого життя – творити Божу волю. Бог створив нас особистостями кожен із своєю історією і знає, що для нас найкраще. Скажу словами св. Августина: «Коли Бог є на першому місці, все стає на своє місце».
Деколи чоловік приймає рішення інтелектом, деколи жінка серцем – і це залежить від ситуації. Я не вірю в лідерів, я боюся лідерів. Коли чоловік дивиться глобально, жінка бачить дрібниці, це взаємодоповнення, обоє мають пізнати, яке рішення правильне і неважливо, хто його озвучить.
Тетяна Трачук
Фото: о.Ростислав Пендюк
Джерело: Дивенсвіт
Повязані записи
