У селі Шушківці, що на Тернопільщині прийняли численних переселенців у старі “батьківські” хати, які пустували багато років. На чолі з місцевим священником ПЦУ о. Олексієм Філюком громада села разом з переселенцями прибрала та оновила старі житла. Про це розповіли у ефірі Суспільне Тернопіль.
-Отче,Розкажіть коли прийняли найперших переселенців і з яких регіонів були ці люди?
-Найперше переселенці були на початку березня. Були з Лисичанська люди, а потім почали вони приїздити з різних куточків України. Ми їх поселяли і поселяли. Ті, що з Київщини вже виїхали.
-Скільки зараз людей маєте?
-Зараз більше 70-ти, а було більше ста. Тоді як населення села Шушківці менше ста людей. Тобто зараз зрівнялася цифра переселенців і постійних жителів села.
-А де ж ви їх поселяєте таку кількість людей?
-У нас є 17 покинутих хат. І у ті хати, я просив на Богослужіннях людей, щоб дали доступ до своїх батьківських хат, де ніхто не живе. Ми прибрали у тих хатах, вигнали павуків. І я написав у фейсбуці: “Дорогі переселенці, може хтось не має хати? А ми дамо, безкоштовно”. Люди їхали з єдиним бажанням – щоб у них був дах над головою. І реально, хто приїхав, ніхто не втік, залишилися. Городи посадили.
-А ці хати вдалося трохи оновити?
-Люди спочатку не дуже хотіли давати батьківські хати. Але я кажу: “Якщо ви практикуючі християни, то дайте хату”.
-А люди, які приїхали, допомагали відновлювати хату?
-Багато є дуже працьовитих, які допомагають іншим.
“Так як ми жили у підвалах, то нам ця хата як вілла на Маямі”, – кажуть переселенці.
-Звідки маєте людей?
-З Лисичанська, Барвінкове (Харківська область), Снігурівка (Миколаївська область), Таврійщина, з Миколаєва самого, з Чернігова, з Попасної. Людей досить багато з різних регіонів, поробили літні душі, городи посадили, купили каченят, квіточки посадили.
-Якщо переселенці залишаться, то ваше село розшириться і відновиться. Сподіваєтеся на це?
-Я молюся: хай буде Божа воля. Якщо Божа воля буде на те, щоб у селі лишилися жити конкретні родини, то вони і залишаться.
Фото: Суспільне
Повязані записи
