«Як тільки почалося ковідне пекло, він щодня приходив до наших пацієнтів. Йшов по коридору і усміхався, заходив до всіх, хто вірив, і до тих, хто просто потребував підтримки. Його появи у відділенні чекали не тільки пацієнти, але і медики. Він справді приносив світло і надію. Я думала, ну, от він священик, але ніхто його не примушує себе наражати на таку небезпеку, приходити на цю медичну передову. А потім він зник…»
У цій історії від завідуючої центру терапії COVID-відділення Марти Сайко для проєкту Львівського радіо «Ангели твого Різдва» – дуже багато віри, людяності та тепла.
SoundCloudСвященика, який відвідував одне з найбільших ковідних відділень в Україні, не було кілька днів, а потім він опинився у важкому стані у цьому ж відділенні. Мав 85 % уражених легень і з дня на день міг потрапити в реанімацію, його стан був важким, він постійно перебував на кисні.
Та навіть у такому стані отець, сам потребуючи допомоги, і надалі підтримував усіх не лише у своїй палаті, а і навіть тих, хто приходив до нього.
На щастя, це історія з гарним закінченням, яка вчить, що COVID-19 варто цінувати тих людей, які невипадково трапляються у нашому житті.
Фото ілюстративне з Радіо Свобода
Повязані записи
