Англійський Кембридж і палестинський Кармель. Спільного набагато більше, ніж ви собі уявляєте.
Скапулярій (параман) це не амулет і не повинен так сприйматися. Натомість він є символом повної довіри до Марії, цілковитого віддання Їй, та вшанування Богородиці, яке рясніє різноманітними плодами. Він є знаком культу, початки якого варто шукати ще до народження Христа.
Найважливішу благодать під час об’явлення Пресвятої Богородиці він пережив у віці 86 років. Варто також зазначити, що цей кармеліт є найстаршим візіонером подібних об’явлень. Загалом Симон Сток прожив 100 років. Але про все по поступово.
Що?
Давні передання свідчать, що початки ордену кармелітів сягають IX ст. перед народженням Христа. Ви напевне трохи здивовані, що монаший орден, який вшановує Спасителя та Його Матір існував ще до приходу на землю Божого Сина. Однак..
Видіння Іллі
Кармеліти цілком серйозно покликаються на першого кармеліта — пророка Іллю, який впродовж певного часу жив у найстаршому «Кармелі» — на горі Кармель. Відповідно до давніх документів, Ілля був великим шанувальником Цариці Небесної, якій віддав честь як «Діві, що має народити Спасителя». А все розпочалося з того, що старозавітний пророк отримав особливий привілей зустрітися з Марією (правильніше було би сказати, що він побачив пророче видіння про прихід Марії у світ).
Чому саме Кармель?
Про це згадує Святе Письмо: «Ілля піднявся на вершину Кармелю, пустився на землю й схилив свою голову до своїх колін. Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів! Так сталося, що на сьомий раз слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (із заходу)» (1 Цар. 18, 41-44). У цьому моменті, коли ми звернемо увагу на духовні тлумачення, і до записів містиків, зрозуміємо марійний вимір цього видіння і звідкіля взявся титул Божої Матері з Гори Кармель.
Блаженна Анна Катерина Еммеріх, візіонерка і стигматик, так пише про зустріч Іллі з Марією: «Я побачила, що вся Земля Обіцяна суха та потріскана через засуху, а на гору піднімається Ілля разом з двома слугами, щоби благати Господа про дощ… Ілля вийшов на вершину кам’янистої гори, залишивши слуг на відкритому місці та наказуючи їм уважно дивитися в сторону Галілейського озера. Пророк сів на землю, сховав голову між колінами та накрився плащем гаряче молився до Бога. Сім разів він гукав до свого слуги, щоб дізнатися, чи не бачить той хмаринки на озером. Коли він вигукнув всьоме, я побачила хмаринку, що з’явилася над озером, та слугу, який повідомив про це Іллю. Я побачила щось подібне до вихору посеред озера; з тієї круговерті піднялася маленька темна хмаринка розміром в кулак, яка відкривалась та збільшувалася. В тій хмаринці я побачила невеличку променисту постать подібну до Діви. Було зрозуміло, що її також в тій хмарці, яка збільшувалась, помітив Ілля. Голова Пресвятої Владичиці була оточена промінням, а руки розпростерті як знак хреста, в одній руці вона тримала вінець. Її довге вбрання здавалося було зав’язане нижче стіп. Здавалося, що вона пливе в хмарі, яка ставала все більшою, понад усією Землею Обіцяною. Я бачила як вона (ця хмарина) ділилася на частини, які падали немов кристали у вихорі роси на святі місця, де жили побожні люди й ті, хто молиться про спасіння. Я зрозуміла, що ці особливі (упривілейовані) місця, які наводнені дощем з хмари, роблять свій вклад в те, щоб надійшов час приходу у світ Благословенної Діви».
Марійні пустельники з гори Кармель
Довідуємось про те, що Бог дозволив Іллі вникнути глибше в те незвичне видіння, і відкрив йому чотири таємниці пов’язані з Марією. Які саме? Того блаженна Катерина не змогла запам’ятати… Проте знаємо — і не лише від неї — що це видіння дало початок життю аскетів на горі Кармель, які вшановували цей образ марійної хмари і передавали наступним поколінням традицію Іллі. Ймовірно він збудував там навіть капличку на честь Божої Матері (це не єдиний випадок культу Марії в дохристиянський час; на прикладі Шартру бачимо, що й в культі друїдів ще за століття до народження Христа була вшанована Virgo paritura — Діва, яка має народити).
Коли ж символ Пресвятої Діви Марії став живою особою, побожні пустельники прийняли християнську віру. А в XII ст. до них долучилося багато мешканців Європи, які прибули на Святу Землю разом з хрестоносцями. І коли мусульмани витіснили християнські війська з Палестини, монахи разом з армією переселилися на Старий Континент. І там почали будувати свої перші монастирі. Але їм не було легко. Звідусіль на них спадали переслідування та утиски, навіть від духовенства та інших монаших орденів. Головною причиною було те, що подібно до францисканців і домініканців вони стали так званим орденом, що жебракує. Трохи пізніше поміж європейських кармелітів з’являється Симон Сток.
Столітній монах
Цей чоловік увійшов в історію як Симон Сток. Інколи його ще називають Симон Ангелус. Разом з тим його постать овіяна легендами. Він народився близько 1165 року в Ейлсфорд, графство Кент. Походив з багатої англійської родини. Набожність до Діви Марії він мав впродовж свого життя – від раннього дитинства до години смерті. Приблизно у підлітковому віці він оселився в порожньому дубі (звідси й прізвище «сток», яке староанглійської перекладається як пень). У тому стовбурі він боровся зі спокусами. Там же він мав перші видіння Богородиці, яка наставляла його як боротися з підступами диявола.
Через 20 років Симон повернувся додому, отримав освіту, і згідно з об’явленням, прийняв священство. Після чого повернувся до своєї пустині. Остаточно він залишить її в 1212 році, знову ж таки після втручання Діви Марії. Якраз в той період часу на далекій Святій Землі пустинники реорганізувались в чернечий орден. І Богородиця об’явившись Симону Стоку сказала наступне: «Невдовзі вступиш в орден, якого ще нема в Англії». Коли перші два кармеліти, які супроводжували одного з лордів, що повертався з хрестового походу, пересікли Ла Манш та з’явилися в околицях Кенту, Симон відразу приєднався до них — йому тоді було 40 років. Трійка монахів оселилася біля Оксфорду. Там Сток написав відомий гімн Alma Redemptoris Mater.
Опісля Симон кілька років навчався в Римі і на горі Кармель. В 1247 році його обрали шостим генералом ордену і як головний настоятель всіх кармелітських монастирів він пережив одне із найважливіших об’явлень Діви Марії в історії Церкви: об’явлення скапулярію.
Помер Симон Сток під час візитації монастиря в Бордо — йому було понад 100 років. Варто додати, що цей великий святий ніколи не був канонізований офіційно водночас він був першою людиною, яку Богородиця одягла в свою мантію.
Видіння із дорученням для Папи
Орден кармелітів не мав легкого життя. Невже кожна Божа справа справді має бути переслідувана? Мабуть так. Але Бог завжди покаже шлях для зміцнення. Монахам з гори Кармель Він дав на допомогу Марію.
Цікаво, що таким засобом для зміцнення зазвичай є Діва Марія. І не лише для окремих орденів чи спільнот, але й для народів і континентів. Тому не дивно, що Богородиця заслужила собі титул Переможниці: це вона багаторазово рятувала християн, якщо було треба, то й завдяки чудесним воєнним перемогам. На цій карті чуд є Константинополь (621), Ов’єдо (711), Лепанто (1571), Прага (1620). Вона є Дівою, яка здобувала перемогу в Римі, Темешуарі, Парижі, Белграді, Відні, Толедо та Києві. І це лише маленька частина її звитяги. До цього списку ми також додати перемоги в особистому у житті, та у своїх родинах. І це чималі звитяги — подекуди мова йде не лише про дочасні здобутки, але й про вічність. До Марії треба прибігати, її допомогу закликати, про її заступництво просити. І вона відповість, у деяких випадках навіть чудом (цілком можливо, що вінець з видіння Іллі якраз і символізує перемогу над злом).
Генеральна капітула ордену кармелітів ревно просила Богородицю про допомогу, а монахи склали врочисті обіти своїй Покровительці і… незабаром вимираючий орден нараховував 1400 монастирів і 125 тисяч монахів, а його прихильність намагалися отримати королі. І сталося це завдяки через простого, однак святого монаха Симона Стока.
Насправді об’явлень Богородиці було кілька. У 1245 році Марія звернулась до Симона наступними словами: «Скажи папі затвердити орден». Це був не єдиний випадок в історії об’явлень, коли Богородиця щось переповідала для папи. Не просто прохання, а накази. Таким чином Богородиця хоче підкреслити важливість свого прохання. Подібно також Богородиця у Фатімі хотіла, щоб папа у згоді зі всіма єпископами світу посвятив їй Росію. Інакше світ страждатиме через війни та заблудження, які вона поширюватиме.
Проте у цьому випадку йдлося не про світ, а лише про орден. Так! Але ж скільки тисяч великих святих він породив, які своєю чергою, скеровували на шлях спасіння увесь світ. Тому, вперше в історії церкви, ми чуємо як Марія дає розпорядження для наступника апостола Петра.
Однак не все йшло так гладко. Орден далі переживав складні часи. Тому на шостій генеральній капітулі Симон закликав орден благати Пресвяту Богородицю про знак її діяльної опіки. І почалося. До неба піднялась молитва, яка привела допомогу на землю. Як запевняє історик ордену Гвілельмус де Санвіко, який жив у XIII ст.: «Марія об’явилася настоятелю, щоб той без страху звернувся до папи Інокентія, щоб отримати від нього ефективні ліки на ці труднощі». Симон Сток, послушний Марії, звернувся до папи. Через пів року орден отримує лист від Інокентія IV, який гарантує кармелітам опіку та захист від неприятелів.
Допомога з неба для спасіння
Був 1251 рік. Симонові Стоку вже 86. Три роки перед тим він заклав монастир у Кембриджі, і якраз там перебував. Він закривається у своєї келії і знову просить Богородицю допомогти ордену, який терпить великі утиски. За хвилину він її отримає, однак станеться щось більшого — Марія ніби забуває про теперішні земні проблеми ордену і всю свою турботу зосереджує навколо питання спасіння його членів: кармелітів і тих усіх, які будуть готові встати на стежку святості їхнього ордену. Йдеться про скапулярій, що був даний кармелітам, і який може прийняти кожен католик. Але не забігаймо наперед.
Як описує у своєму Viridarium інший історик Йоан Ґроссі, Марія чує ревну молитву Симона і об’являється йому, приносячи в дар свій скапулярій. Вона проголошує: «Прийми, мій улюблений сину, цей скапулярій для твого ордену. Він є діяльним знаком мого вподобання, який я отримала для тебе і твоїх дітей з гори Кармель. Це буде привілеєм для тебе і для всіх кармелітів: кожен, хто помиратиме одягнений в це вбрання, буде спасенний. Це — знак спасіння, охорона в небезпеках, запорука спокою та примирення».
Це найбільша обітниця Марії. Але є ще одна, яку називають суботнім привілеєм. Богородиця запевнила, і про це йдеться в суботній буллі папа Івана XXII від 1322 р., що її опіка над тими, хто носить скапулярій, не обмежиться лише часом їх земного життя. І в першу суботу по смерті така людина буде визволена з Чистилища та приведена до небесної брами.
Папа Павло V висловився щодо цього привілею, видаючи в 1621 році спеціальний декрет з наступним змістом: «Дозволяється отцям кармелітам навчати, що християнський народ має право вірити, що Пресвята Діва Марія допоможе своєї неустанною присутністю і своїми заслугами, особливо в суботу, душам членів братства святого скапулярію, які помруть в Божій ласці, а за життя носили скапулярій, зберігали чистоту згідно стану свого життя, відмовляли затверджені молитви на честь Пресвятої Діви Марії або ж дотримувались церковних постів, практикуючи стримання від м’ясної їжі в середу та суботу».
Звернімо увагу, що особливі ласки над людьми скапулярію приходять якраз в суботу — день присвячений Діві Марії. Чому саме субота? Зокрема тому, що у Велику Суботу Богородиця була єдиною людиною на землі, яка вірила у Божество свого Сина, коли всі інші були налякані та зневірені. Віра всієї Церкви того дня жила лише в одному серці на землі — в серці Непорочної Матері нашого Господа.
Що таке скапулярій?
Назва «скапулярій» походить від латинського слова scapula, що означає плечі. Це настільки широка частина тканини, щоб нею можна було закрити плечі та груди монаха. І настільки довга, що сягає до його стіп. Посередині міститься отвір для голови. Ще в часи св. Бенедикта це був практичний одяг в якому монахи фізично працювали. Казали: Scapulare propter opera (скапулярій — для праці).
Коли скапулярій став одягом тих, які працюють з Марією для спасіння світу, утворилася традиція так званого малого скапулярію, який монахи накладали на себе вночі (бо ж і в часі сну можна померти, та й сон це не причина переставати виконувати свою місію). Його розмір становив: 50 см. висоти і 25 см. ширини. Це був початок того, що пізніше стане скапулярієм для світських вірних.
Загалом є 17 видів скапулярію, який носять на собі члени різних братств та згромаджень. Здається, що в минулому люди більше переймалися тим, щоб мати знак свого спасіння. З 1910 року малий кармелітський скапулярій можна заміняти медальйоном, але спеціальним.
Чуда скапулярію
Нова форма побожності марійної захопила світ. Безумовно його популярності сприяли все нові відпусти, які надавали папи, але перш за все свою роль відіграла неймовірна кількість чудес. Перший відбувся у Вінчестері, де помираючий чоловік був занурений у відчай, і вважаючи себе проклятим не приймав святі тайни. Коли Симон Сток наклав на нього скапулярій, чоловік відразу почав благати про сповідь та єлеопомазання. Це чудо відкрило лавину наприродного втручання неба. В 1636 році один кавалерист був важко поранений і битві під Техіном. Куля прострелила йому серце, але він ще був живим. Він перебував в стані важкого гріха та не мав перед тим можливості посповідатися. Коли пізніше лікар обстежив його, то побачив, що куля вдарила в скапулярій і втиснула його в серце. Коли його разом з кулею витягнули, то він за хвилю помер. Воїн віддав духа прославляючи Діву Марію, що завдяки скапулярію він встиг примиритися з Богом і не піти у вічну погибель.
Скапулярій з’являється знову
Цікаво, що в новітніх об’явленнях Богородиці також виринає тема скапулярію. І настільки чітко та почесно, що нема сумніву, аби розпізнати в цьому бажання неба, аби люди відновили цю побожну практику. Обмежимось лише двома прикладами. Перший стосується об’явлення Діви Марії в Люрді. Мало хто знає, що останнє об’явлення там відбулося 16 липня — у свято Божої Матері з гори Кармель. А під час останнього об’явлення у Фатімі (13 жовтня 1917 року) Богородиця об’явилася як Божа Мати святого скапулярію.
Попри це побожність скапулярна в 1960-их роках почала вгасати. Якби Мати Божа оголосила, що ті, хто його носить, будуть багатими та щасливими на цьому світі, скапулярій став би найулюбленішим вбранням мільйонів. Але Марія говорить про вічність, яка для багатьох стала непрактичною теорією. Однак в часи Івана Павла ІІ інтерес до скапулярію поміж католиків дещо повернувся — цей папа все життя не розставався з ним.
Звісно, ми не можемо ставитися до скапулярію як до амулету, який має магічну силу. Скапулярій є для того, щоб нагадувати нам про опіку Пресвятої Діви Марії, яка запевнює своїм дітям різноманітну допомогу. А хто її прийме, може бути впевненим, що сила заступництва Пресвятої Богородиці виявиться сильнішою, ніж усе пекло.
Під плащем Марії
Скільки є ласк та привілеїв пов’язаних з кармелітським скапулярієм? Повний список церква надала в 1908 році. Ми не будемо його тут оприлюднювати, але завершимо словами однієї з католицьких енциклопедій: «Коли йдеться про багато доказів надприродної опіки в небезпеках душі і тіла, якою Марія оточує побожних членів Братства Скапулярію, маємо справу з багатьма свідченнями (також і сучасними), яким не можна відмовляти у достовірності».
Марія обіцяла не дати впасти у пекло кожного, хто носитиме її скапулярій. Обітниця незвичайна, але вимагається чогось більшого, ніж носіння скапулярію як талісмана. Одягнути на себе скапулярій, це провадити життя молитви та жертовності. Це завжди вестиме до неба. Але дорога скапулярію є кращою та надійнішою тому, що її супроводжує опіка Марії, а робить її рівною — Її заступництво.
Використано матеріал із книги «Світ Марійних об’явлень».
Повязані записи
