Лише одне-два покоління, усього декілька десятиліть і звичаї та традиції, що вважаються найбільш усталеними категоріями у суспільстві, можуть дуже сильно змінитися. До прикладу, трохи більше аніж півстоліття тому для більшої частини мешканців давнього Львова християнське свято ушанування пам’яті святого Сильвестра сприймалося як одна з найважливіших дат зимового святкового циклу. Сьогодні ж середньостатистичний львів’янин навіть не орієнтується, коли пригадують про цього діяча і хто він взагалі такий. 31 грудня – це День пам’яті святого Сильвестра у християн західного обряду. Отож, користуючись нагодою, спробуємо поговорити про святого Сильвестра, а також – традиції і святкування, які асоціювалися із ним у мешканців давнього Львова.
На межі реальності, домислу та фантастичного
Сильвестр І – це тридцять третій папа римський, понтифікат якого тривав від 314 року до 335 року (31 грудня 335 року). Він народився у Римі, виростав у християнській родині, зустрічаються відомості і про ім’я його батька – того нібито звали Руфін. Святий Сильвестр був учнем Кирина Пресвітера, відомого прихильністю до книжної премудрості і книжних звичаїв. На час понтифікату Сильвестра І припало багато важливих подій: це Арльський собор, на якому засудили єресь донатистів, також Нікейський собор, на якому було засуджено вчення та погляди Арія, ще за отця Сильвестра почали будувати перший храм над могилою апостола Петра в Римі. Фактично, це є і вся інформація про даного церковного діяча. Також можна зустріти свідчення, що перехід імператора Костянтина на християнство – це також заслуга папи Сильвестра. Однак, фактографічне підтвердження для даної тези не завжди знаходиться.
Є в контексті персони папи Сильвестра й багато відверто легендарних та фантастичних уявлень. Щоправда, саме останнє чи не найбільше вплинуло на формування популярного, у народному сприйнятті, образу цього персонажа. Отож, у одній із легенд святий Сильвестр змальовується як такий, що зловив старозавітнього Левіафана – морського змія. У зв’язку з цим, у народному переданні довго існувало побоювання, що в 1000 році це чудовисько вирветься на волю, а за цим – настане кінець світу. Цього так і не відбулося, але святого Сильвестра продовжували асоціювати, у народному сприйнятті, із магією та протистоянням темним силам.
“Куди збираєшся на Сильвестра?”
Святого Сильвестра шанують християни східного і західного обрядів, 15 січня і 31 грудня відповідно. Цього святого звично зображають з книгою та тіарою, яку йому передає римський імператор Костянтин, у папських ризах, в тіарі та червоному плащі. Також це можуть бути сцени, на яких папу Сильвестра зображено у часі хрещення імператора Костянтина. Інша поширена асоціація, пов’язана зі святим – це Новий рік. Оскільки ці дві події припадають на одну дату, фраза “куди збираєшся на Сильвестра? у багатьох країнах та регіонах стала синонім до фрази “де плануєш зустрічати Новий рік?”. У Австрії, Хорватії, Чехії, Франції, Німеччині, Польщі, Угорщині, Італії і ін. новорічну ніч прийнято називати саме Сильвестром.
При цьому, День святого Сильвестра – це не тільки свято, яке співпадає з Новим роком. Воно плавно перетікає у наступні святкування та традиції. Вся справа в тому, що у давнину саме Днем святого Сильвестра розпочинався цикл різдвяно-новорічних балів та маскарадів. У сиву давнину після святого Сильвестра люди одягалися у святкові маскарадні костюми, розпочинаючи веселі святкування і вуличні веселощі. З плином часу ця традиція збереглась, хоча й постійно видозмінювалась та урізноманітнювалась, збагачувалась.
Давній Львів і святий Сильвестр
Якщо 25 грудня або 7 січня жителі давнього Львова залишалися вдома і святкували Різдво у сімейному колі, то 31 грудня, Новий рік та День святого Сильвестра за григоріанським календарем, звично проводили в гостях, відвідували рідних та знайомих. Також цього дня львів’яни могли зустрічатися у ресторані, в якихось інших локаціях, не було рідкістю, коли взагалі залишали місто і прямували в гори чи на відпочинок в інші, більш віддалені, місця. Саме свято, як і сьогодні, супроводжувалося різноманітними велелюдними дійствами, використовували хлопавки і інші речі для створення святкової атмосфери. У родинах, які приймали гостей, подавали до столу страви з капусти, начинену яблуками гуску, коропа, частували шоколадним тортом.
День святого Сильвестра у Львові – це, традиційно, початок сезону балів. Такі регулярно відбувалися у місті від кінця XVIII століття саме у різдвяно-новорічний період. Це називали порою “контрактів”, адже шляхтичі з’їжджалися до Львова не тільки відпочивати, але й – домовлятися про майбутні торгові угоди, купували провіант для господарства і поєднували долі своїх дітей. Тому період після Дня святого Сильвестра у давньому Львові також називали “шлюбним ярмарком”. Дещо пізніше, після 6 січня, цю нотку підхоплювали у Львові і українці.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- Святий Сильвестр І // Credo, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2021/12/56407
- Унікальні знимки: як львів’яни відзначали новорічні свята сто років тому // VGORODE [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lviv.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/384698-unikalni-znymky-yak-lviviany-sviatkuvaly-novorichni-sviata-sto-rokiv-tomu
- Pope Saint Sylvester I // CatholicSaints.Info [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://catholicsaints.info/pope-saint-sylvester-i/
4.Pope St. Sylvester I (314 – 335) // New Advent [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.newadvent.org/cathen/14370a.htm
фото з: https://lviv.vgorode.ua/
Повязані записи
