Святий Василій Великий — великий духом і широкий поглядом

1У піснеспіві на честь святого Василія Великого мене завжди вражав вислів “звичаї людські прикрасив ти”. Церковна традиція переважно наголошує духовний подвиг святого, його чесноти, глибину його слова. Все це сказано сьогодні і про Василія, причому досить витонченою і багатою мовою, однак згадана вище фраза відкриває ширшу перспективу на життя цього святого і наше з вами. Складно вияснити що точно мав на увазі автор піснеспіву, але очевидно йде мова про культурно-богословський внесок Василія.
Як відомо, св. Василій був добре освіченою людиною. Разом зі своїм близьким другом Григорієм з Назіанзу він навчався в найкращому університеті того часу в Афінах. Це дало йому можливість на високому рівні говорити про християнське віровчення, і вести непрості дискусії з тими, хто це вчення критикував чи спотворював. Однак Василій належав до тих церквоних діячів, які добре розуміли і відчували взаємозв’язок і взаємодію християнства зі сучасною культурою. Василій, як і ряд інших церковних діячів, був переконаний, що християнство має що запропонувати культурі, а разом з тим намагався відшукати в культурі “зерна Логосу” – Богом посіяні смисли, які треба вміти побачити, шанувати і розвивати. Повертаючись до тексту піснеспіву, Василій розумів, що людська звичаєвість є чимось базовим, невід’ємним і тому треба працювати саме в тому напрямку – збагачувати її, “прикрашати”.

1

Бо від християн значною мірою залежить те, якою буде культура, звичаєвість. Набагато легше закритися в своєму мікросвіті і нарікати на те, який поганий і зіпсований світ. Вміти прикрасити людські звичаї важче, ніж їх критикувати, бо перше вимагає освіченості, творчого підходу і наполегливості, а друге закорінене в звичайній малодушності. Бути творцем добрих звичаїв для християнина є його почесним завданням у світі. Далеко не завжди це буде вдаватися, але успішність тут не є остаточним критерієм. Остаточним критерієм є велич духу – сміливість бачити Божу дію в людській культурі і сприяти цій дії своїм життям.

Автор: Максим Тимо