Серед музейних працівників у їхніх фейсбучних дописах відслідковую переможні оди у боротьбі з Божим домом, який вперше ( о горе!) за майже тридцять років Української незалежности буде демонтовано!?… І це не на окупованих землях Донбасу чи Криму, а в серці побожного Львова…Я знаю, що мій голос, голос бойка, який народився за півтора кілометра від Кривки, котра подарувала світові унікальну святиню, буде голосом волання в пустелі, але почуйте його. Бо ваша перемога є пірровою, що рівнозначна поразці. Хочу нагадати сучасним “богоборцям”: місце під капличку освячене, тобто на її спорудження дав благословення сам Господь. Знаю, як закінчили ті, що в часи більшовизму скидали з куполів храмів хрести, розбивали намолені дзвони…
Я направду свято вірив у те, що в усіх причетних до конфлікту людей вистачить мудрости узаконити цю обгрунтовану відповідним проєктом каплицю і не чинити вандалізму на святому місці. Але де там, верх взяла гординя, амбіції, злоба… А може опам’ятаймося: у щедрий вечір відшукаймо у власних душах крапельку святвечірних щедрот… Пам’ятаймо нарешті слова святого Йоана Золотоустого: “Гордість перемінила ангелів на демонів; покора робить людей подібними до ангелів”. Робімо вибір…
І останнє слово до керівників міста, за владу яких я дуже активно вболівав і боровся на нещодавніх виборах. Джордж Вашингтон виголосив дуже актуальні слова на всі часи: ” Неможливо добре керувати нацією без Бога і Біблії”. Правду казав дядько Вашингтон…
P.S. Тегаю всіх, хто має інтерес і вплив на цю ” бурю у склянці води”.
Автор: Володимир Громик
Повязані записи
