РОЗСУДОК!
В останні дні місяця травня сталося декілька сумних подій, які дають нам можливість знову задуматися над сенсом свого буття на цій землі. Трагедії в Літочках на Київщині і на сміттєзвалищі під Львовом забрали два десятки людських життів – рятувальників та людей похилого віку. До цих двох бід додалися ускладнення військової ситуації на Донбасі та погодніх умов у Європі і навіть частково в Україні (маю на увазі вчорашній Харків). Зараз навколо двох трагедій на Київщині і Львівщині великий ажіотаж і бажання помсти, замість розсудливого і розважного шукання причин цих трагедій. Між іншим святі отці нас навчають, що розсудок є ознакою виходу людської душі із дурного, нерозумного, неусвідомленого її дитинства, тобто виходом із дитячих років. Даруйте, що можливо образив один із періодів зрілості людини, але хочу, щоб думка була зрозумілою для всіх. Далі більш визначально за філософським словником – функція розсудку означає класифікувати факти, робити логічні розумові висновки, систематизувати знання за суворими правилами і схемами. Нажаль Всі кричать “давай жертви” тоді, коли треба включити у своїй голові функцію розсудку дорослої людини, втішити родичів загиблих, помолитись за душі безвинно загиблих і більш відповідальніше віднестися до двох соціальних проблем – проблеми паліативної та хоспісної допомоги, яка на превеликий жаль в Україні ще не належному рівні, та проблеми сміттєзвалищ, яка просто стає кричущою. Ми, люди, громадяни, зробили із Землі, на якій живемо, суцільне сміттєзвалище. Смітимо всі, а показуємо пальцем на одну, другу, третю особу. Приходить час і ці проблеми дають про себе знати. Тільки шкода людських життів… Дуже шкода… Сумуймо! І включаймо розсудок душі із закликом “Люди схаменіться!”. А тоді прийде думка про те, як подолати ці проблеми разом, як кажуть усім людом…
Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП
Димитрій Рудюк