«Ці святі були здорові духом, найперше – вірою у Христа», – о. Артемій Бабленюк про небесних покровителів

Сьогодні Церква згадує святого Великомученика Артемія і праведного Артемія Веркольського. Про життя цих двох праведників, як приклад для наслідування, та про те, як досягнути святості для християнина ХХІ ст., розмірковує клірик Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ отець Артемій Бабленюк:

«Хоча ми живемо у ХХІ столітті, але досягнення святості повинне бути у житті на першому місці для кожного християнина. І ці рецепти ми можемо читати у Житті святих, імена яких ми носимо. Сьогодні Церква згадує святого Великомученика Артемія, а також – праведного Артемія Веркольського. І у своєму житті я також особливе уповання покладаю на цих двох святих, яких вважаю своїми небесними покровителями.

Великомученик Артемій – це святий, який був воєначальником у Костянтина Великого, але який вже після його смерті не слідував язичницьким принципам, і відстоював віру Христову. Святий Артемій постраждав за Христа, він пішов на смерть для того, що бачити воскресіння Христове.

Святий Артемій Веркольський – це вже святий XVI ст., який жив у Верколі. Він був молодим хлопцем, отроком, але з дитинства був вірний Богові. У свій час, ідучи із своїм батьком, він загинув від блискавки. Усі люди подумали, що він отримав покарання. Звичайна людина думає, що смерть приходить, як покарання Боже. Господь покликав його молодим до себе. Через тридцять років його останки знайшли нетлінними.

Усе своє життя я бачу перед собою взірець цих двох праведників. Оскільки ім’я Артемій перекладається, як «здоровий», то у своєму житті ці святі також були здорові духом, найперше – вірою у Христа. Тому і у ХХІ столітті цей шлях до спасіння нам також є відкритий. Ми повинні проводити своє життя з упованням на Бога, найперше розуміти те, що над нашим життям діє промисел Божий, який постійно нас скеровує до кращого. Як би важко не було у житті, у кожного з нас є свій життєвий хрест, який нам Господь допомагає нести. Особливо важливо є втілювати у житті любов, починаючи із своєї сім’ї, домівки. Потрібно втілювати любов до своєї дружини, дітей, рідних. Коли ми зможемо цю любов нести у світ, тоді через неї зможемо досягнути спасіння».

Підготувала Юліана Лавриш