30 жовтня 2019 року, в Митрополичих палатах Святоюрського комплексу, відбулась прес-конференція, присвячена серії заходів щодо святкування 30-ліття виходу УГКЦ із підпілля та постаті блаженного священномученика Омеляна (Ковча).
«Наша прес-конференція присвячена 30-літтю виходу УГКЦ з підпілля, а також блаженному Омелянові Ковчеві. Знаємо, що 2019-ий рік є знаковим в УГКЦ, бо Церква у 1989 р. вийшла з підпілля, чи радше розпочала працю. Ми сьогодні маємо пам’ятну світлину з Москви на Арбаті, на якій зображено єпископів і священиків, що фактично стало початком молитви й голодування за віднову УГКЦ. Наш Владика Ігор є живим свідком тих подій, під час яких греко-католики молитвою і своїми зусиллями спричинились до виходу УГКЦ з підпілля», – зазначив Михайло Перун, директор Фундації «Андрей» .
Своїми спогадами про буремні часи підпілля поділився Митрополит і Архиєпископ Львівський УГКЦ Ігор:
«Так, ці події були у травні 1989 р., хоч ми мали їхати ще у березні, але так склались обставини, що не вийшло нам поїхати. Тому, ми поїхали у травні. З нами були три єпископи: Владика Филимон Курчаба, Владика Софрон Дмитерко й Павло Василик, а також священник Володимир Війтишин, теперішній митрополит Івано-Франківський, світлої пам’яті Григорій Сімкайло, і я о. Ігор Возьняк.Вже тоді починались такі рухи, що священики наважувались збирати людей з політичними діячами, щоб молитись у різних місцях. А якраз у 1989 р. ми мали прийом у Верховній раді Радянського Союзу у Москві. Очевидно, що нас не хотіли відразу приймати й через це ми одразу на місці оголосили голодування чи строгий піст. Через це чиновники з великим незадоволенням прийняли нашу заяву. І від цього часу пішов поштовх до легалізації Церкви. Я би то назвав молитовною акцією за вихід греко-католиків з підпілля».
Учасники конференції в особливий спосіб анонсували духовно-мистецьку програму «Божий Агнець», яка відбудеться у Львівській Національній Опері, 4 листопада 2019 р., о 18:30. На цю подію будуть запрошені священики, монахи та вірні УГКЦ, а також учасники та свідки підпілля.
«Назва є символічною для УГКЦ, бо Божий Агнець був розп’ятий за гріхи світу. Але він воскрес і подарував життя як і наша Церква, що була знищена у 1946 р. і змогла відродитись засвідчивши всім, що Церква – це не будинки, а живі люди, які моляться.
Сама програма буде складатись з трьох блоків:
1) Життя (у Церкві вирує життя, хрещення Пасха..)
2) Мучеництво (в один день все забороняють)
3) Воскресіння (відродження через вихід людей на вулиці)
Ми стараємось показати цілу Україну, яка зазнала пробудження», – розповів Михайло Перун.
«Цього року відбудеться ще одна важлива подія, про яку я вам скажу трохи наперед – це погашення ювілейної марки, на якій зображено собор св. Юра як символ нашої УГКЦ, а також ювілейного конверта», – наголосив Роман Грицевич, голова Клубу Української греко-католицької інтелігенції. Пан Роман поділився, що для їхнього клубу цей масштабний захід всеукраїнського рівня є дуже важливим, бо в ньому йдеться про духовність нашого народу.
Співорганізаторами духовно-мистецької програми “Божий Агнець” є Заслужена капела України «Трембіта». Художній керівник Михайло Кулик поділився своїми думками від праці над мистецькою частиною анонсованої програми: «Дуже добре часами зустрічатись на каві з розумними людьми, бо це приносить добрі плоди. Така зустріч у червні відбулась зі сестрами Тельнюк. Під час розмови в нас намалювалась картина такого заходу. Після цього я зустрівся з паном Романом і ми вирішили, що підемо до владики і запропонуємо таку програму. Дякуємо владиці, що нашу ідею сприйняв гарно і виглядає. Що цей захід буде знаковим».
Довідка: «Божий Агнець» – авторський проєкт Галі та Лесі Тельнюк, присвячений 30-літтю виходу УГКЦ з підпілля та блаженному священномученику Омеляну (Ковчу). Тут, у супроводі оркестру та хору Заслуженої академічної капели «Трембіта» у виконанні солісток прозвучать композиції, у яких на музику покладено вірші християнської тематики. Захід відбудеться 4 листопада 2019 р. у Львівській Національній Опері.
Підготувала Христина Кутнів
Фото – брат Володимир Іванів
спеціально для сайту “Духовна велич Львова”
Повязані записи
