Викладачі та студенти Львівської духовної семінарії святого апостола і євангелиста Іоана Богослова здійснили паломництво до монаших обителей на Франківщині – Хресто-Воздвиженського Манявського та Угорницького Спасо-Преображенського чоловічих монастирів.
Про це семінарія інформує у фейсбуці.
У повідомленні зазначають, що поїздка відбулася у четвер, 26 березня, з благословення митрополита Львівського ПЦУ Макарія (Малетича). Участь у ній взяли ректор семінарії протоієрей Петро Бойко, викладачі та студенти.
У Хресто-Воздвиженському Манявському монастирі семінарійна братія зустрілася із намісником обителі архімандритом Іосафом (Стахорським), а також із протоієреєм Миколаєм Гуньком, ректором Івано-Франківського богословського інституту, і студентами цього навчального закладу. «Зустріч пройшла у форматі спільної розмови, під час якої обговорювалися питання духовного життя, богословської освіти та сучасних викликів служіння», – зазначають у повідомленні.
Після цього спільнота семінарії відвідала Угорницький Спасо-Преображенський чоловічий монастир, де мала нагоду долучитися до богослужбового життя Церкви, а також отримала духовні настанови від намісника обителі – єпископа Коломийського ПЦУ Павла (Мисака).
«Молитвами святих угодників нехай Господь благословить усіх причетних і провадить дорогою спасіння», – наголосили у повідомленні.
Скит Манявський (Український Афон, Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) — православний монастир, заснований Йовом Княгиницьким та Іваном Вишенським у 1606 р. біля села Манява (Івано-Франківщина), пам’ятка архітектури початку XVII ст.. Аскетичний чоловічий монастир східного обряду, знаний осередок духовності, культури і мистецтва України. Колись Скит налічував близько 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, Буковині та Молдові. Обитель була одним із осередків культурного життя в Галичині, мала велику бібліотеку.
Кам’яні споруди храмів, келій, господарських приміщень є класичним зразком церковної архітектури XVII–XVIII ст. На території Скиту збереглися монастирська вежа-скарбниця, церква св. Бориса і Гліба, підземна церква архистратига Михаїла. У Манявському Хресто-Воздвиженському монастирі перебуває чудотворна ікона Божої Матері «Ізбавительниця», написана 1788 року на горі Афон, яку в 2003 року до Манявської обителі передав архімандрит Філагрій (Камінський).
В радянські часи церква охоронялась як пам’ятка архітектури УРСР (№ 239).У 1980 році тут запрацював історико-архітектурний музей. Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир відкрили 28 травня 1998 року.
Угорницький Спасо-Преображенський монастир — монастир ПЦУ в селі Угорники Коломийського району Івано-Франківської області. Існував у середині XVI ст., монахом був тоді 10-річний Іван Залізо (Желізо), пізніше – Йов Почаївський.
У XVII столітті монастир був одним з найбільших у Галичині. У ХІХ влада Австрійської імперії включила його до складу Бучацького монастиря. У 2002 році з ініціативи митрополита Галицького УАПЦ Андрія (Абрамчука), місцевої влади і жителів села розпочалася віднова Угорницького монастиря. У серпні 2003-го в монастирі було відкрито першу церкву Преображення Господнього, яку перенесли сюди з с. Тюдів Косівського району. На території джерела Дзвіньоха побудували капличку. У 2007 році в монастир зі с. Делева (Тлумацький район) перенесли дерев’яну церкву Ввведення Пресвятої Богородиці 1823 року. Зараз в обителі планують створити музей сакральної архітектури, куди перевезуть церкви з різних районів області.
Фото: Андрій Татарський
Також читайте: Архімандрит Константин (Марченко): «Інколи треба бути чесним» (відео)
Ordo et Pax: львівський монастир бенедиктинок – традиція, що не боїться викликів
Між Мартою і Марією: протоігумен Йосиф Кралька ЧСВВ про менеджмент у монастирі та виклики часу
Повязані записи
