31 липня Католицька церква вшановує пам’ять святого Ігнатія Лойоли – засновника Ордену єзуїтів. Найвідоміша праця у його спадщині – це духовні вправи, якими вже п’ятсот років вірні користуються для зростання у вірі. Проте саме життя святого – військового, пілігрима, священника, вченого – є прикладом, з якого можна черпати мудрість. Практичними порадами власного такого досвіду поділився відомий священник-єзуїт родом зі Львова.
Про це о. Андрій Зелінський ТІ – військовий капелан, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, політолог, публіцист, автор книг, громадський діяч – написав на своїй фейсбук-сторінці.
Священник зазначив, що про «Товариство Ісуса» говорять багато, проте зазвичай ті, хто знають мало, радше містифікуючи Орден єзуїтів, щоб заховатися від вимогливої правди. Натомість цю правду можна розкривати через постать його засновника.
«”Товариство Ісуса” (Орден Єзуїтів) – багатовікова інституційна архітектура, що розвинулася з дуже світлої та теплої мрії однієї людини, малого воїна (157,5 см.) аристократичного походження, який став смиренним слугою відважної Божої любові та невтомним мандрівником стежками людських світів, Ігнатія з Лойоли (1491-1556)», – підкреслив о. Андрій.
Священник зауважив, що для нього самого досвід Ігнатія Лойоли став особистою школою, натхнення якої він черпає саме з цієї мрії, якою колись постав Орден. «Мрії, як відомо, самотужки вулицями не ходять, їм потрібні люди. А от люди бувають різними: бувають “дуже”, бувають “просто”, а бувають “ледь-ледь”. У “Товаристві Ісуса” теж. Головне – аби мрія залишалася світлою і теплою. Щоб навіть у темних лабіринтах історії людське серце не втрачало з поля зору надії», – поділився він.
Проте із мудрості засновника єзуїтів за 20 років свого перебування в Ордені о. Андрій навчився чимало важливих речей. У день пам’яті святого Ігнатія Лойоли священник виокремив їх у 22 практичні поради, що будуть корисними не лише членам «Товариства Ісуса», а й усім, хто прагне вдосконалювати своє життя, зростаючи у вірі та поглиблюючи свою духовність:
1) Меж не існує, існують рубежі.
2) Життя таки рух. Духовне теж.
3) Найбільша відвага – любити по-справжньому.
4) У житті все має значення.
5) Обрій має бути.
6) Дружба – сила!
7) Світ потребує світла – скрізь.
8) У серці людини достатньо місця для Неба.
9) Розум – не декорація, його можна використовувати.
10) Кожен день має власний смак.
11) Духовність розпочинається з відваги.
12) Наші рішення мають наслідки. І не лише для нас.
13) Найкрутіший подвиг – чесне служіння.
14) Хрестів з прикрасами не буває. Якщо вони справді хрести.
15) Щоб воскреснути, треба померти.
16) Святість – не стерильність.
17) Смиренні дивляться вгору. Щоб не забувати про відстань до неба.
18) Справжня свобода коштує дорого. Але вона того вартує.
19) Бог – не лялька. Церква – не театр.
20) Розміри не важливі, коли мрія зашкалює.
21) Мріяти замало!
22) Бій триває!
Фото: вівтар святого Ігнатія Лойоли у львівському Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, колишньому костелі єзуїтів
Фото Марії Цьомик
Повязані записи
