Слава Ісусу Христу! Коли подивитися на життя кожного з нас, то кожний з нас цінить певні речі. Хтось цінить будинок, в якому живе, хтось цінить автомобіль, на якому їздить, хтось цінить своє хобі, хтось цінить дружбу, багато чого. Але, напевно, найбільша проблема і клопіт для всіх нас – це те, що ми не цінимо найціннішого – наше життя. Наше життя дане нам Богом. Воно є єдиним. Воно має початок і кінець. Кожен з нас народився на цю землю. Кожен, хто народився на цю землю, піде з цієї землі. Немає людей, які би жили вічно. Життя коротке. І у цьому короткому житті Бог хоче, щоб ми з чогось зробили, вчинили. Ми ніколи не задумуємося над тим, а якщо і задумуємося, то дуже рідко. Ми часто думаємо про те, що будемо жити вічно. Може і не думаємо, але в нас є така ментальність. Якщо не вічно, то хоча би якусь там купу років, але життя проходить швидко. Будь-хто з нас, коли подивиться на своє життя, побачить, як воно швидко пройшло, як пройшли не один, не два, а багато десятків років, і не так багато десятків років нам лишилося. Життя швидкоплинне. Тому пробуймо це життя якнайкраще вживати.
Ми ніколи не знайдемо ідеальних обставин. Ми ніколи не знайдемо ідеального чоловіка, ідеальну жінку, ідеальних батьків, ідеальних дітей. Немає ідеальних. Кожна людина має якусь свою зранену природу. Також немає ідеальних обставин. У книжці чи у кіно можна знайти щось ідеальне. Ми деколи думаємо за минуле, що колись було ідеально. Не було. Коли думаємо за майбутнє, то вважаємо, щось десь буде ідеально. Так ніколи не буде. Життя є таким, яким є. Воно надто коротке. Я дуже часто порівнюю, що наше життя – це як зліт літака по злітній смузі. Він злітає не більше однієї хвилини. Він злетів, і полетів. Наше життя – це куди ми злетимо і куди полетимо. Десь ми полетимо, кудись ми полетимо, якось полетимо. Життя – це коротка смуга, по якій треба злетіти до вічності. Кожна мить дорога, кожна хвиля цього життя дорога. Попробуймо це своє надто коротке життя якнайкраще вживати, а ми його так направо, наліво. Ми цінимо багато речей, але в той же час не цінимо життя. Ми можемо цінувати те, чи інше, але не цінуємо фундаменту нашого життя, яке дане нам Богом. Тому вживаймо це своє життя якнайкраще, щоб послужити для Господа, для людей, і виконати свою місію життя в цьому нашому земному бутті.
Владика Венедикт Алексійчук, єпископ Єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США)
За матеріалами відеоблогу на Фейсбук-сторінці
Повязані записи
