Якщо хтось йде за Богом з примусу, то його дорога не буде ефективною і не приведе до цілі. Тоді дорога наслідування перетвориться у тотальне рабство. Йдімо за Богом вільно і з радістю. До цього закликав Преосвященніший Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ під час проповіді в Архикатедральному соборі св. Юра у середу 30 грудня 2020 року.
Сьогоднішнє євангельське слово, каже владика Володимир, показує нам дорогу між тим, хто промовляє Боже Слово і його слухачами.
“Часто людина може бути сліпою, глухою і закритою на Боже Слово. Хтось може шукати в ньому певну вигоду. Навіть апостол Петро настрашився, коли вчитель говорив про свою смерть, бо він не слухав, що вчитель також воскресне. Чуємо, як намовляє Ісуса не йти на смерть. У відповідь Ісус йому докоряє і каже: “Геть від мене сатано!” Це зовсім не тому, що Ісус хотів помирати на хресті,а тому, що Він прагнув відкупити людський рід. Його відмова стала б перешкодую у відкуплення людства”, – пояснив проповідник.
Архиєрей вказав на проблему, яка виникає, коли учень хоче йти перед своїм вчителем. “Коли ми не хочемо комусь щось пробачити, то думаємо собі, що Бог теж таким має бути, ба більше має покарати цю людину. Ні, учень повинен йти за учителем”, – переконаний він.
Насамкінець Христос наголошує: “Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною”.
“Наслідуймо Христа вільно і з радістю”, – закликав владика Володимир.
Повязані записи
