Владика Ярослав Приріз: «Господь гряде, щоб зцілити рани українського народу»

Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри! Сьогодні ми переживаємо дуже скорботний час війни, коли звуки від російських бомбардувань широкомасштабної військової агресії за допомогою засобів масової інформації облетіли весь світ. З перших днів захисту нашої Батьківщини українська армія, волонтери, безстрашний боголюбивий український народ здивував світ своєю вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло. Найменший вогник свічки проганяє навколо найгустішу темряву. Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, а також єдність і солідарність, які додають міцності і витривалості, впевненості і стійкості.

Початок вторгнення агресора Московії в Україну співпав з початком Великого посту, який готує нас до Страсного тижня, під час якого вірні мисленно прямують дорогою на Голготу, щоб стати свідками славного Христового Воскресіння. Зараз наш народ переживає свою Голготу, але ми віримо, що Бог виведе нас до славного Воскресіння. Попри всі виклики і жорстокість, які приносить зі собою війна, перед її обличчям наш народ об’єднався, став монолітним і поруч із своїм військом відстоює свою свободу.

Незважаючи на те, що війна принесла Україні багато лиха, болю і втрат, ми спостерігаємо небачену досі єдність і згуртованість людей. Кожен в міру своїх можливостей, а часто понад це, старається допомогти іншому. Ми спостерігаємо, що ця війна згуртовує не тільки наш народ, але й усю Європу і весь світ. У цьому бачимо дію Божого промислу. Це дає нам надію, що попри всі складнощі нам вдається подолати ворога-окупанта, який прийшов руйнувати, зневажати і вбивати невинних людей. Ми знаємо, що Ісус переміг ненависть, страждання, гріх і смерть, та обезсилив диявола через свої страждання, своєю любов’ю до людського роду. Сьогодні ми є свідками, як воїни, волонтери, люди-патріоти доброї волі перемагають жахіття війни любов’ю до своєї Батьківщини з солідарністю із нашим воїнством, страждаючими, з розумінням і любов’ю до тих, кого вона найбільше зранила.

Починаючи від 24 лютого, першого дня широкомасштабної хвилі російської агресії, на наші терени стало прибувати багато осіб, які, побоюючись за своє життя і життя своїх близьких, покинули свої домівки в тих місцевостях, які потрапили під бомбардування і обстріли. На даний момент у своїх приміщеннях Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ прийняла на цілодобове утримання 415 вимушено переселених осіб і надає трьохразове харчування 600 особам. Крім того, внутрішньо переселеним особам надається кваліфікована психологічна і медична підтримка. До допомоги біженцям та українському воїнству залучені багато парафій єпархії, священики, капелани, єпархіальний «Карітас», а також семінаристи Дрогобицької духовної семінарії. Ми вважаємо за священний обов’язок послужити своїм співкраянам і виконати Господню заповідь: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, – ви мені зробили» (Мт. 25, 40).

Світло Христового Воскресіння, яке засяяло майже дві тисячі років тому, продовжує і сьогодні просвітлювати кожну людину, допомагаючи долати пітьму відчаю та безнадії. Тому морок смертоносного агресора-московита не може зупинити нашої пасхальної ходи ні духовної, ні національної. У ці непрості часи євангельська благовість пригадує та запевняє нас у неминучій переміні скорботних сліз Христових учнів, які були свідками Його страждань і смерті, на сльози радості від споглядання тріумфу Його славного Воскресіння. «Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере» (Ів.16,22), – каже Господь. Шість днів перед Пасхою прийшов Ісус у Витанію, щоб покликати до життя померлого Лазаря і проповідувати Воскресіння. Шість днів перед світлим празником празників збирає і нас свята Церква, щоб ми, проваджені Святим Духом, співали, як єврейські діти: «Благословенний ти, що маєш багато щедрот, помилуй нас у цей важкий для нас час боротьби». Нехай Святий Дух буде плідним у наших серцях, у нашому житті. Нехай ці галузки, які принесемо до своїх домівок, будуть для нас, як для праведного Ноя, – символом вічного життя, яке зможемо осягнути через нашу відповідь на Боже покликання, реалізовуючи його згідно Божої волі у нашому щоденному житті. У ці дні хочемо огорнути молитвою кожного нашого воїна, всі родини наших військовослужбовців, усіх постраждалих від війни, всіх людей доброї волі, які живуть неустанною турботою про захист нашої Вітчизни. Ми підносимо нашу молитву до Господа за тих, які в ці хвилини на передовій стримують ворога-окупанта. Завдяки їхній боротьбі підступні задуми агресора були знищені. Нехай кріплять на дусі захисників України наші молитви. Нехай всенародна підтримка додає наснаги українським витязям здолати окупанта.

Дорогі брати і сестри! Щиро закликаю всіх нас якнайкраще використати цей останній тиждень перед Великоднем. Щоб ми, через нашу ревну молитву, участь у святих Тайнах та Богослужіннях Страсного тижня, приготовили свої душі, і серця та радісно заспівали величну пісню: «Осанна! Спаси нас, Господи!». Воскреслий Христос обезсилив диявола і поборов смерть. Господь гряде, щоб зцілити рани українського народу, щоби перемінити смуток у радість і зміцнити наше звитяжне воїнство, щоби воскресла соборна Українська Держава. Нехай Божа мудрість веде всіх нас дорогами правди, а Божа любов надихає кожного до щирої молитви і щоденної праці на славу Божу та дочасне й вічне добро рідного народу. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ

За матеріалами відеоблогу для Фейсбук-сторінки Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ