У неділю, 19 жовтня, патріарх Філарет (Денисенко) підписав свій духовний заповіт «до всієї повноти українського православ’я». Цього ж дня у Володимирському соборі міста Києва він відзначив 30-ліття свого патріаршого служіння.
Про це повідомляє сайт cerkva.info.
Нагадаємо, що патріарху Філарету 96 повних років, і станом на сьогодні він проголошує себе Патріархом Київським і всієї Руси-України. Водночас у Православній церкві України його називають своїм «почесним патріархом».
«Все своє життя я поклав на розбудову і утвердження незалежної Української Православної Церкви», — написав у своєму духовному заповіті патріарх Філарет. «Це важкий і тернистий шлях, який був сповнений багатьох випробувань. Але зараз я твердо бачу, що іншого шляху буття української Церкви, окрім як незалежного (автокефального) і об’єднаного, немає! Вірю, що незабаром прийде час для об’єднання всієї повноти українського православ’я».
Також він звернувся «до єпископату, духовенства та вірних усіх гілок українського православ’я із закликом забути усі особисті чвари, міжконфесійні непорозуміння та докласти всіх своїх можливих і неможливих зусиль для об’єднання в єдину Церкву».
«Тому закликаю всіх зібратися у престольному граді Києві на об’єднавчий собор для створення справді єдиної Української Православної Церкви, незалежної ні від Москви, ні від Константинополя, з патріаршим устроєм в управлінні», — проголосив патріарх Філарет.
Також він нагадав, що 20 жовтня 1995 року на Помісному соборі УПЦ КП його було пожиттєво обрано предстоятелем цієї церкви. «При цьому я не є почесним Патріархом Православної Церкви України, як стверджують її представники і керівництво», — наголосив він.
Патріарх Філарет заповів по його смерті звершити чин відспівування та погребіння над ним у Володимирському соборі міста Києва «архієреями Української Православної Церкви Київського Патріархату, а не ПЦУ».
Непорозуміння між Філаретом та новоствореною ПЦУ виникло у 2019 році, невдовзі після Об’єднавчого Собору і дарування Томосу. Патріарх Філарет, зокрема, заявляв, що Томос у теперішній редакції не дає українському православ’ю повної автокефалії. Також він висунув претензії щодо порушення домовленостей, які були досягнуті перед Об’єднавчим Собором в питанні керівництвом ПЦУ. А 10 січня 2020 року патріарх Філарет відкликав свій підпис під документом Об’єднавчого Собору.
Трішки більше про патріарха Філарета
Філарет (в миру Михайло) Денисенко народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині. Після закінчення Московської духовної академії у 1950 році прийняв чернецтво в Російській Православній Церкві, яку незадовго перед тим – у 1943 році — «відродив» та взяв під повний контроль сталінський режим.
Церковна кар’єра Філарета в СРСР відзначилася стрімким ростом. А його активність вирізнялася повною лояльністю радянській владі. Діяльність митрополита була відзначена високими радянськими нагородами, поміж них – Орден Трудового Червоного Прапора (1988 рік). Згідно з архівними даними тих часів, Філарет мав кличку в КДБ як «агент Антонов» та активно відстоював порядок денний радянського режиму на міжнародній арені. Свою співпрацю з богоборчим режимом Філарет пояснював тим, що, мовляв, всі так робили. При цьому не бралось до уваги сотні тисяч православних новомучеників та сповідників, які були вбиті або репресовані в СРСР за відмову ставати маріонетками більшовиків або ж визнавати їх богоугодною владою.
Отже, в 1966 році Філарет був призначений митрополитом Київським і Галицьким, екзархом України РПЦ. Після смерті московського патріарха Пімена став Місцеблюстителем патріаршого престолу та мав великі шанси бути обраним главою РПЦ. Однак цього не сталося. Після чого Київська митрополія отримала автономний статус у складі РПЦ. Митрополит Філарет однак почав домагатися повної автокефалії Православної Церкви в Україні під своїм керівництвом. З часом Московська патріархія позбавила Філарета священного сану та відлучила його від Церкви.
Після раптової смерті патріарха Володимира (Романюка) у 1995 році Філарета обрали предстоятелем УПЦ КП. Частина українського православного духовенства не сприйняла цього вибору, оскільки не довіряла колишньому одіозному архієрею РПЦ, і продовжила свою діяльність у складі Української автокефальної православної церкви.
У грудні 2018 року патріарх Філарет спочатку підтримав Об’єднавчий Собор українських православних церков і кандидатуру митрополита Епіфанія (Думенка) на главу новоствореної ПЦУ. Філарета оголосили «почесним патріархом» цієї Церкви. Однак, як показали подальші події, щось пішло не так. З початку травня 2019 року в своїх публічних висловлюваннях патріарх Філарет прямо і недвозначно дав зрозуміти, що його не влаштовує статут ПЦУ, який, за його словами, був нав’язаний греками. У своїх інтерв’ю він висловлював образи на адресу нинішнього керівництва ПЦУ, пояснюючи це тим, що його зрадили та гідно не оцінили. Філарет почав самовільно формувати власну ієрархію, висвячувати нових єпископів та продовжує служити у Володимирському соборі Києва. В ПЦУ намагаються не реагувати на критику зі сторони Філарета та повідомляють про погіршення стану його здоров’я.
Фото: www.cerkva.info
Також читайте: Хибна тривога? За здоров’я Патріарха Філарета закликали молитися
О. Ігор Бурмило: Якби мені сказали писати доноси після сповіді, то я зняв би хрест
“Дякую, що не викинули на вулицю” – Почесний Патріарх Філарет звернувся до Блаженнішого Епіфанія
Повязані записи
