Влітку 2018 року був поставлений абсолютний рекорд за кількістю літаків, що одночасно перебувають в небі. Тільки уявіть, в один момент у повітряному просторі радари зафіксували 19 000 лайнерів. Всього за добу у світі злетіли і приземлилися понад 202 000 літаків. Цікавим є також факт, що одночасно у небі в літаках перебувало понад мільйон людей (airinme.com).
Переступаючи поріг літака, ми потрапляємо у світ, де створені усі умови для нашого життя та руху. Саме тут ми починаємо учитись довіряти більше ніж звичайно та маємо нагоду, зупинившись, все ж таки рухатись вперед. Сідаючи у крісла як за парти, ми чемно слухаємо, що нам говорить борт провідник і довіряємо цілковито пілотам, які нас повезуть до кінцевої мети – пункту призначення. Нам важко навіть уявити, що пілоти можуть не знати як злітає літак або як ним управляти! Ми просто їм довіряємо себе! Як люди віруючі, ми дивимось на усе очима віри через призму Божої любові та вміння правильно усе переживати на життєвому шляху. Але тут хтось у літаку нам пригадує, що скоро ми будемо пролітати зону турбулентності. Потрібно пристебнути паски безпеки!
Турбулентність — термін, який має кілька значень. Він походить від латинського «turbulentus» і може перекладатися як бурхливий, хаотичний, невпорядкований. Турбулентність присутня у природничих науках, медицині, економіці, суспільстві.
Цікаво, що турбулентність переживають не лише літаки, але й люди. Вона завжди є неочікуваною, навіює страх, невпевненість. Часто здається, що за нею ховається крах і втрата того, що ми називаємо просто словом «життя». Кожен з нас, хто мав змогу кудись летіти, не раз переживав ці цікаві відчуття, коли ти усвідомлюєш, що між тобою та всесвітом всього 10 сантиметрів фюзеляжу, а літаком кидає в різні боки.
Турбулентність – це час випробування наших ідеалів. В її умовах ми стаємо справжніми і ще раз усвідомлюємо свою недосконалість. Ви знаєте, що ці відчуття допомагають нам бути успішними. Люди – перфекціоністи часто хворіють страхами власних невдач. Їм видається, що у житті усе має бути гладко як у ясну погоду, однак насправді все є зовсім інакше. Турбулентність вчить нас, що у житті є рух, а коли є рух і напрямок, то також є і свої виклики, які спонукають нас бути сильними. Пригадую собі одного професора, який завжди казав, що інколи у житті буває так, що не важливо скільки у тебе дипломів і яких ти особливих знань досягнув, але справді потрібним є те, чи ти можеш дати собі раду! Це не означає, що маємо перестати вчитись, але вчитись давати раду з усім ми будемо усе своє життя! І це слід пам’ятати! Турбулентність – це час, коли ми повинні давати раду! Є ситуації, які не залежать від наших знань та навичок, просто потрібно слухати своє серце і думки! В моменти, коли «трясе життя», необхідно також щось корисного брати з цього для себе. Це ті ситуації, коли ми відчуваємо, що таке життя і здобуваємо досвід. Ми усвідомлюємо, що такі моменти можуть породжувати у нас паніку і бажання опустити руки, однак так роблять ті, які не хочуть або бояться відчути реальність життя. Так роблять ті, які хочуть бути перфекціоністом у ситуаціях і розуміють, що не мають впливу на них. Є такі обставини у житті, на які ми не маємо впливу! Їх треба пролетіти, рухатись дальше, пам’ятаючи, що це лише моменти, «хмари», але там дальше є світло, є сонце і чисте небо!
Турбулентність – це час довір’я. Усі пасажири довіряють пілоту. У таких обставинах, коли життя трясе ми також не повинні боятись комусь довіритись. Є люди, як і зовсім інакше дивляться на те, що ми можливо переживаємо вперше! Це можуть бути наші батьки, наші близькі та друзі, це можуть бути просто люди з життєвих історій, які були не простими та сповнені випробувань. Звичайно, що зі сторони це краще видно. В літаку, коли трясе, деколи хочеться почути, що скаже пілот. Коли він розповість всі деталі того, чому ми переживаємо ці обставини, запевнить нас у тому, що це лише певна мить, а дальше все буде добре, ми відчуваємо тоді полегшення та більшу впевненість. В житті кожен з нас потребує таких «пілотів», що можуть без страху та впевнено поділитись з нами власним досвідом.
З іншої сторони турбулентність спонукає нас думати над життям. В її умовах відбувається переосмислення пройденого шляху, аналіз здобутого, усвідомлення втраченого. Під час турбулентності все ніби зупиняється і людина хапає те, що є найближче до неї, те, що під руками.
В той же час, турбулентність – це також рух. У ситуації, коли життя та його виклики нами кидають, все ж таки ми рухаємось вперед. Цей рух вперед – це наша перспектива та можливість змінити ситуацію, вийти з того, що нами трясе та й спробувати будувати дальше життя. В турбулентності, якою б вона не була, не можна зупинятись. Можна збавити швидкість, але не можна опускати рук.
Яскравим прикладом у цьому для усіх нас є Митрополит Андрей Шептицький. Усе його життя та служіння – це суцільна турбулентність, однак вона не стала для нього перешкодою бути праведним, тобто стати успішним, помічати людей, які є поруч, допомагаючи їм подолати власні виклики життя, бути людиною, щоб об’єднувати людей для спільного блага. Практично кожна окупаційна система намагалась арештувати Митрополита Андрея, обмежити його діяльність, очорнити його особу та зневірити людей. Однак ці зусилля були марними. Обставини, у яких жив митрополит Андрей вчили його вміти давати раду і не лише собі, але й тим, хто поруч. В цим умовах напевно і постала знана молитва «Про Божу мудрість», яку митрополит часто повторяв, зокрема в обставинах життєвих турбулентностей.
Кожна людина повинна мати у житті свого пілота. Для християнина перш за все цим пілотом є Господь, приклади із життя людей, які пройшли різне. Також нашими пілотами можуть бути люди, яким ми довіряємо і які керуються у житті не лише знаннями, розумом, але й мудрістю. Життєві турбулентності вчать нам також ділитись власним досвідом з іншими людьми і не боятись для них ставити пілотами.
Митрополит Андрей мав своїх пілотів у житті, яким він довір’яв і слухав. Кожен з нас повинен також мати своїх пілотів, які допоможуть нам пролітати зони життєвих турбулентностей. А хто є твоїм пілотом?
Предвічний Боже, зішли на нас із висоти небесної Твою святу мудрість, просвіти нею наші уми. Нехай Божа мудрість поведе нас дорогами правди, нехай стереже нас від неправд та обману. Амінь.
о. Степан Сус
Фрагмети із виступу #TEDxUCU 2019
Повязані записи
