Як добре мати у серці вдячність. Коли не пам’ятаєш про зло, згадуєш про добре. Життя біжить як гірський потік і ми відходимо. З роками накопичується різний досвід – і добрий і не дуже. І великим Божим даром є коли людина не пам’ятає зла. Бо щоб не трапилося нам, завжди і скрізь є місце для добра, для вдячності за світлі моменти, за щирих людей, за малі і великі Божі дарунки.
Слава Богу за всіх і за все!
Із фб-сторінки отця Луки (Михайловича)
Повязані записи
