26 жовтня православні та греко-католики вшановують святого великомученика і чудотворця Димитрія Солунського. В Україні почитання цього святого розвинулося одразу після хрещення Русі, і з його іменем пов’язано чимало святинь. Дві з них знайомі львів’янам.
Димитрій Солунський – це християнський святий-великомученик кінця ІІІ – початку IV століття. Він походив з римської сенаторської родини грецького міста Солунь (Фессалоніки, тепер – Салоніки). Батьки були таємними християнами, тож Димитрій був охрещений і одержав християнське виховання; за деякими версіями, родина мала також слов’янське походження. У 305 році Димитрія було призначено проконсулом Фессалонікійської області: за наказом правителя Галерія він мав знищувати християн, проте одразу ж виступив проти цього наказу. Димитрій почав відкрито проповідувати християнську віру та викорінювати ідолопоклонництво. Невдовзі його приклад перейняло чимало римських підданих.
Довідавшись про це, імператор повів на Фессалоніки армію, щоб знищити християнську спільноту. Димитрій роздав своє майно вбогим і відважно постав перед правителем, визнаючи свою віру в Христа, за що був ув’язнений.
У цей час в місті відбувалися гладіаторські бої. Однією з «розваг» був велетень Лій, що, перемагаючи християн, кидав їх на списи воїнів. Тоді Димитрія у в’язниці відвідав юнак Нестор: він попросив у сподвижника благословення на двобій із Лієм, і отримавши його, здолав непереможного борця. Розлючений імператор наказав стратити Нестора і заколоти списами Димитрія. Це відбулося в 306 році.
Тіло Димитрія таємно поховали солунські християни. Згодом на гробі мученика звели базиліку, а в 412—413 роках іллірійський вельможа Леонтій на згадку про порятунок його від паралічу побудував першу велику церкву. Вівтар спорудили над самою могилою Димитрія, і при будівництві відкрили його мощі. Тіло було нетлінним, а кості виділяли пахуче цілюще миро. Через це святого великомученика Димитрія називають Мироточцем.
Ще одне ім’я, яким ушановують святого – Побідоносець, адже дуже багато його чудес пов’язані з військовою допомогою, а в Середньовіччі його поряд зі святим Юрієм визнавали захисником вітчизни, патроном військової справи, воїнів і лицарства.
На Русі святого Димитрія почитали з перших років по Хрещенні. Вже в ХІ син Ярослава Мудрого великий князь Ізяслав (хресне ім’я якого було Димитрій) заснував у Києві монастир на честь великомученика. Ця обитель згодом розбудувалася у нині відомий нам Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Також протягом століть у Православній церкві закріпилася традиція у суботу перед святом великомученика Димитрія згадувати усіх від віку спочилих.
У Львівській громаді ім’я святого Димитрія носять два храми:
Храм святого великомученика Димитрія Львівської Архиєпархії УГКЦ (м. Львів, вул. Загірна, 28а).
Храм святого великомученика Димитрія Львівської Архиєпархії УГКЦ (с. Рясне-Руське)
Також читайте: Митрополит Димитрій: «Постать святого Димитрія є гідною для наслідування, особливо в наш духовно змарнілий час»
О. Тарас Бецель: «У Димитрівську суботу важливо прийти до храму особисто»
Митр. Димитрій (Рудюк) розповів про «українізацію» Димитрівської поминальної суботи
Повязані записи
