30 цитат з творів Василя Стуса, які стали афоризмами

 
Пропонуємо вашій увазі 30 цитат з творів Василя Стуса, які стали афоризмами:

1)І сам собі постань законом, І не вагайся, не блажи..

2) Будинки – філософи!

Наймудріші філософи. Бо мовчать.

3)Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.

4)У невідоме дорога найближча.

5)Терпи, терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.

6)Якщо болить серце – тобі, друже, поталанило.

7)Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.

8)Від горілки шлях до витверезника, від гашиша — до в’язниці, за читання книжок платимо життям.

9)Коли вам захочеться відпочити – розучуйте цікаву гру про війну.

10)Більш, ніж Марксові, я вірю в ваші чоботи хромові.

11)То який же я в біса неблагонадійний? Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.

12) Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.

13)Лиш мати вміє жити,

Аби світитися, немов зоря.

14)Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.

15)Пізнане розумом лишається непізнаним для людини, воно не стає її здобутком.

16)Один лиш час і має совість.

17)Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю.

18)Як добре те, що смерти не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст…

19) Земля схожа на голову, Тільки в ній більше цвинтарів.

20)Ти ждеш іще народження для себе, а смерть ввійшла у тебе вже давно.

21)Бо жити – то не є долання меж, а навикання і самособою – наповнення. 22)Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції.

23)Революція — це смерть вікової культури, час, коли тонкий шар людяності, набутий за тисячі й тисячі літ, злітає з людських душ, як потеруха.

24)Ритм – тільки продовження, доувиразнення змісту.

25)Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором.

26)Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром.

27)Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.

28)Сидиш на сухарях – то і душа прозора, І відлітає страх, і твердне непокора. 29)Ярій, душе. Ярій, а не ридай! У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай.

30)Люди, прагнучи світла, викликають власну смерть. – Культурно-історичний портал “Спадщина Предків”

Джерело: https://spadok.org.ua/vydatni-ukrayintsi/30-tsytat-z-tvoriv-vasylya-stusa-yaki-staly-aforyzmamy
Культурно-історичний портал СПАДЩИНА ПРЕДКІВ