Покровителі дня 7 грудня 2014 року
Влкмч. Катерини
влкмч. Меркурія
Неділя 26-та по Зісланні Святого Духа. Глас 1
Боже слово
Послання апостола Павла до Ефесян 5:9-19
9 Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10 Шукайте пильно того, що Господеві подобається. 11 Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте, 12 бо що ті люди потай виробляють, соромно й казати. 13 Все, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом. 14 Тому говорить: “Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!” 15 Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, – не як немудрі, а як мудрі, 16 використовуючи час, бо дні лихі. 17 Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля. 18 І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом. 19 Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.
Євангелія від Луки 12:16-21
16 І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно. 17 І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! 18 І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток 19 та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! 20 А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? 21 Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
Коментар до слова
В такий важливий час для нашої Батьківщини – в річницю Майдану і в світлі Євангелії, подумаймо собі – а як я багатію в Бозі? Які скарби я отримав від Бога, якими я ділюся? Яким чином я помножую свої таланти?
Церква нам представляє Євангеліє, яке каже, що треба багатіти не для себе, а багатіти у Бозі і для Бога. Що це для нас означає: багатіти в Бозі в річницю великого паломництва, коли наші молоді студенти, і ми за ними, вийшли на Майдан? Багатіти у Бозі означає користати із усіх дарів, які ми отримали, із наших талантів, із нашої традиції, із нашої віри, із тих багатств, які ми маємо на своїй землі. Це все потрібне для того, щоби творити спільноту, громаду, суспільство, які допоможуть кожному і кожній з нас жити у свободі і гідності дітей Божих. Воно приведе до встановлення довкола нас Царства Божого на Землі. Бо така спільнота, де кожному буде добре – це вже є Небо на Землі, коли серце людини живе в мирі із собою і довкіллям. Щоб це осягути треба починати із роздумування – для чого я живу, для чого я працюю, яка є ціль мого життя?
Так, що багатіти в Бозі – це означає просто мати ціль. Живу я для кого, для чого? Для Неба чи для пекла? Це такі питання, які можуть здивувати когось. Але щоб осягнути мету, треба мати правильний напрям. Якщо я живу для Неба, то я маю якісь інструкції – це є десять Божих заповідей, і я їх послідовно сповнюю. Якщо я вже не слухаюся заповідей – це означає, що я йду в другий напрямок, і живу пеклом вже тут на Землі. Там, по-смерті – це інша справа і про ту реальність чув такий анекдот, що приходить чоловік до пекла; бачить, що скрізь чорно, брудно, а вогню щось ніде не видно. Питається: а де ж тут вогонь. Хтось відповів йому: «а тут, пане, кожен зі своїм приходить».
В такому разі, якщо я живу своїми законами на цій Землі, я може і багатію, але не тим багатством, яке робить із людини господаря цього світу. Бо для справжнього збагачення важливим є постійно здавати собі одвіт на питання: хто мені дає справжнє багатство і як мені триматися при ньому? Хто мене благословив так, що я маю здоров’я, маю розум, маю рідних людей? Мене благословляє Господь Бог. Він хоче, щоби це багатство я використовував в тому напрямку, в якому Він вказує. А збагачення людини Богом служить тільки одному – прославленню Господа Бога. А в тому випадку прославлення Господа Бога означає, щоб цими благами користувалися всі довкола мене.
Так, що багатіти у Бозі, це є дуже велика і складна місія, яку ми не завжди розуміємо. Бо збагачення у Бозі не починається від грошей, чи від кар’єри, чи від слави, а від духовності. Яка моя духовність? Чи вона є відкрита до мого ближнього, чи вона є відкрита до пізнання невідомого Творця чи ні? Наприклад: якщо мені батьки, діди передали віру, то я ту віру в якійсь мірі маю. Але якщо я сам пізніше не поглиблюю цю віру, не вчуся, а тільки переповідаю, що мені батьки говорили, то я не багатію в Бозі. Я тільки тримаю цей скарб закопаний, але його не помножую. І я ним не втішаюся, ані ніхто інший. Багатіти в Бозі означає цей талант помножувати.
Так що, бачите, наше життя мусить бути дуже динамічне. Ми не маємо боятися того, щоб ділитися тим, чого ми отримали. Бо в цьому полягає суть багатіння в Бозі. Дивіться на наших молодих людей, які вийшли на Майдан, на наших молодих людей, які пішли захищати Україну від Росії. Вони є ті, які дійсно багатіють в Бозі. Вони не побоялися ділитися життям – найціннішим скарбом, що мають, і якщо потрібно вони готові вповні його віддавати для захисту свого ближнього. Отже, це є багатіти в Бозі. Так само, як матір старається віддати все для своєї дитини – це і є багатіти в Бозі. Не загарбувати, не тримати все під ковдрою чи в якомусь банку, а ділитися тим.
Так що ми, в такий важливий час для нашої Батьківщини – в річницю Майдану, і в світлі Євангелії, подумаймо собі – а як я багатію в Бозі? Які скарби я отримав від Бога, і чи всіма ними ділюся? Яким чином я помножую свої таланти згідно Божого Духу? Святий апостол Павло в недільному Апостолі каже, що ми маємо відноситися до своїх ближніх з уважністю і великою делікатністю. Бо навіть, якщо я «знаю» і маю «правду», навіть якщо я дійсно стараюся, а мої ближні цього не розуміють, і не роблять, це ще не означає, що я маю їх моралізувати, безпощадно викривати й повчати. Ні. Я маю поводитися як Ісус Христос. Тобто з ними бути братом і сестрою і самому добро творити. Через молитву глибоко ввійти в смиренність, щоб могти терпіти та впокоритись для того, щоби мій ближній зрозумів, відчув Божий Дух, що через мене промовлятиме прямо до їхнього серця. Це буде така комунікація, в якій слова не будуть конечно потрібні, бо часто в нашому світі слова самі по собі нічого не означають і не передають, якщо немає прикладу, немає діла.
Скільки ми чуємо слів – гарних, патріотичних, побожних навіть, але вони не змінюють наше суспільство, вони не зменшують хабарів, вони не зводять нанівець дволичність, які є довкола нас. А що змінює? Змінює, коли ми вміємо поділитися тим багатством, яке є в нашому серці, таким чином, що ми сіємо зерно любові в серце іншої людини. Це все, що потрібне. Від нас більше нічого не вимагається, тільки сіяти отримне багатство й самим ще більше багатіти. І це змінює іншу людину, це змінює суспільство. Чому? Бо ми тоді лишаємо Богові свободу бути Господарем. І Він тоді зрощує це зерно засіяне нами в серці іншої людини. І, чи за два місяці, чи за двадцять років, це зерно виростає, стає унікальною квіткою, стає маленьким рідкісним деревцем. Ось, це є такий спосіб для нас християн, багатіти в Бозі.
Просім Господа Бога, щоби ми змогли такими бути, щоби вміли отримувати у Нього багатство і ним ділитися. Це не легко. Кожна людина, кожен нарід, включно з російським народом, є покликані Богом бути щасливими. Кожний отримує Божі дари, але не всі вміють їх помножувати, не всі вміють бути щасливими і не всі вміють інших ощасливлювати.
Боже допоможи нам, щоби ми, які стараємося, відкрили свій ум, і отримували від Тебе багатством таким чином, яким Ти хочеш. Не таким чином, яким ми хочемо. Різні люди, наприклад, приходять до Сповіді і кажуть: «Отче, я стараюся сповнювати десять Божих заповідей». Ну, але та людина не ходить, скажімо до церкви, чи краде, чи щось інше не робить доброго. Тоді питання є – чи та людина дійсно старається чи ні? По-своєму так, вона старається, але по Божому вона не старається. Ото є та різниця, яку ми маємо зрозуміти, – що може існувати в нас таке роздвоєння, і воно дійсно є в природі кожної людини. Кожен з нас має таку дволикість. Отже потрібно, щоби ми збагнули, де є наша дволичність, де є наше роздвоєння. Це конечне, щоби Господь міг зцілити нас там де треба, щоби ми були повноцінною, не роздвоєною особистістю, такою персоналією, яку Бог сотворив, якою ми були при Хрещенні. І такою, якою ми маємо сягнути, щоби жити вічно в Небі, щоби бути в Царстві Небесному.
Так що, Господи допоможи нам – для нас, для наших родичів, для наших ближніх, для нашої батьківщини України, для всіх сусідніх народів, для цілого світу!
Митр. прот. д-р Михайло Димид
Повязані записи
