На цьому Глава і Отець УГКЦ наголосив сьогодні, 31 січня 2020 року, коли здійснював візит до Львівського національного аграрного університету.
У промові Глава Церкви згадав і про Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо аграрної реформи в Україні.
«Тепер ми відчуваємо, що наша земля стоїть у великій небезпеці не тому, що хтось справді не розуміє до кінця її цінності та вартості, а саме через те, що розуміючи її цінність та вартість, люди мають різні спокуси, які є внутрішньою і зовнішньою загрозою для України. Саме тому в нашому Зверненні ми не хотіли абсолютно переймати компетенції законодавців та фахівців з аграрної реформи, бо вони краще знають, як її провести, щоб вона була успішною. Нашим завданням було проголосити певні моральні принципи і засади», – заявив духовний лідер греко-католиків.
І згодом додав: «У Святому Письмі слово «земля» – означає простір життя і спілкування, а не матеріальний ресурс. Слово «земля», зокрема в контексті книг Старого Завіту, – це є простір, де людина відчуває, що може жити вповні. А що ж таке земля для Божого народу? У одному з псалмів зазначено: «Як олень прагне до джерел водяних, так і душа моя прагне живого Бога». Божий народ розумів, що земля є Божим даром і джерелом, яке затамує спрагу, де ти можеш торкнутися присутності живого Бога».
Предтоятель зауважив: «Коли ми говоримо про певні моральні принципи й засади, то для нас, українців, земля – це Божий дар. Якщо ми поглянемо на те, скільки є процентів українців від загальної кількості людей у світі; а також на те, скільки процентів чорнозему є в нашій країні і скільки його є в світі, – то ми зрозуміємо, як сильно Всевишній нас любить. Тож для українців обітованою буде саме наша земля, на якій ми живемо. Вона призначена для всіх і ніхто не може бути її абсолютним власником, навіть той, хто отримає право власності на землю через закон держави».
Блаженніший Святослав стверджує, що УГКЦ завжди заохочувала до культури праці, зокрема на землі. Ба більше, кожному з нас варто навчитися (завжди прагнути) бути відповідальним управителем землі.
«Культура праці і господаря (українця) зазнала тяжкої зневаги і знищення через Голодомор та радянську колективізацію: коли в українця вбили відчуття господаря своєї землі, а поселили страх працювати. Наша Церква почала міркувати, як відродити в Україні кооперативний рух, щоб наші селяни не здавали свою землю в оренду за безцінь», – сказав промовець.
Він вважає, що не варто політизувати тему реформи землі, тим паче, не перетворювати це на предмет дешевого політичного протистояння.
«Ми звернулися також до наших державних діячів, в чиїх руках є земельна реформа, яку треба робити. Це неправда, що Церква є проти земельної реформи, але у Зверненні ми кажемо, що земельна реформа має дві цілі: перша – розвиток земельних ресурсів, а не їхня хижацька експлуатація, тобто робити землю плідною та захищати її плідність; а друга мета – справедливий розподіл землі. Адже згідно з вчення Католицької Церкви: велике накопичення землі в одних руках є негативним. Чому? Бо це суперечить принципу універсального призначення землі. Тому ми просимо наших законодавців не поспішати, а також звернулися до громадських діячів та активістів».
Крім того, Блаженніший Святослав закликає відповідально ставитися до навколишнього середовища та дбати про його екологічний стан: «Якщо ми, християни, віримо в Творця, то мусимо шанувати Його творіння. Відповідальність за довкілля є невід’ємною складовою християнської віри, хоч ми до кінця цього й не усвідомлюємо. Ми думаємо, що екологія – це не завжди про нас. Довкілля – це моє зовнішнє тіло, як кажуть християнські філософи. Між нашим тілом і довкіллям є внутрішній взаємозв’язок».
Глава УГКЦ у своєму виступі також згадав і про першу в історії Церкви екологічну енцикліку Святішого Отця Франциска «Laudato Si»: про турботу за спільний дім.
«Необхідною умовою для відповідального ставлення до довкілля є насамперед екологічне навернення. Екологія – частина християнської духовності. В катехизмі нашої Церкви «Христос – наша Пасха» ми вирішили запровадити поняття «екологічного гріха», бо безвідповідальне ставлення до довкілля – гріх», – зазначив архиєрей.
«Я хочу запросити вашу інституцію до співпраці з Церквою, – наприкінці запропонував Блаженніший Святослав. – Співпраця може бути на багатьох різних рівнях: академічному, педагогічному, на рівні обміну досвідом та інформацією, а також чутливістю, яку має наша глобальна Церква».
Слід зауважити, що після виступу Глави УГКЦ лунали вітання від викладачів та працівників університету, духовенства і представників влади. Окрім цього, згодом відбувся святковий концерт.
Департамент інформації УГКЦ
Джерело: http://news.ugcc.ua/
Повязані записи
