Блаженний Яків Стрепа (Jakub Strzemię) народився в 1340 році — приблизно лише як 100 років після офіційної дати заснування Львова. Тож не дивно, що його доля назавжди пов’язана з цим містом. А його святі мощі зберігаються в самому серці Львова — в латинській катедрі Успіння Пресвятої Богородиці.
Народився Яків у Галичині та походив зі шляхетного роду гербу Стремено. До Ордену францисканців вступив юнаком, потім навчався в Римі, а в 1378 році очолив монастир у Кракові.
Настоятель львівських францисканців
Настоятелем львівського монастиря францисканців він став у 1385-му. Діяльність Якова не обмежувалася лише містом та його околицями. Він ревно проповідував Боже Слово по всій Галичині, а також на Волині та в інших землях Русі та Польщі.
Поміж заслуг блаженного Якова є його миротворча діяльність, також він був радником польського короля та королеви, а до 1392 року виконував обов’язки інквізитора, зарекомендувавши себе милосердним та розсудливим суддею.
Архіпастир
У 1392 році Якова призначили архієпископом Галичини. У буллі про призначення Папа перерахував його якості: «…нарешті, на тебе, Ордену Братів Менших вчителя зі священством, про якого вірогідні свідчення стверджують, що він вирізняється ревністю до релігійних справ, знанням Святого Письма, чистотою життя, добропорядністю, турботою про духовне і обачністю про земне, а також іншими достоїнствами багатьох чеснот, ми спрямували очі нашого розуму…». Єпископські свячення відбулися 28 січня 1392 року в Тарнові.
Молода дієцезія тоді ще не мала ні катедрального собору, ні впорядкованої структури. Гостро відчувався брак храмів та священників. Зрештою, навіть територія дієцезії ще не була чітко окресленою. Ставши єпископом, Яків не відмовився від убогого монашого життя і свою високу церковну посаду використовував не для того, щоб лишень приймати приношення та знаки уваги — він розпочав ревну працю архіпастиря. Майбутній блаженний навіть відмовився від подарунку короля — гарного будинку в центрі Львова. Свій францисканський габіт він змінював на єпископські шати лише на час Літургії, а оселею для себе обрав дерев’яний будиночок на краю міста.
Також читайте: Закриття львівських церков і монастирів за Йосифа ІІ: прагматизм чи репресії
Засновник львівської Катедри
Однак про добробут дієцезії єпископ дбав — він ревно організовував та зміцнював структури єпархії, створював нові парафії… Саме він розпочав будівництво храму, на місці якого з часом зросла теперішня перлина Львова — собор Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, що його львів’яни зазвичай називають просто – «Катедра». Тож не дивно, що у головному вівтарі Катедри, над престолом, у сріблястій раці (скрині) зберігаються мощі блаженного. Інколи вони залишають храм, щоб відвідати ту чи ту парафію, але завжди повертаються на своє місце.
Піонер культу Пресвятої Євхаристії
Архієпископ Яків Стрепа приділяв багато часу катехізації, особливо наймолодших, через що його називали «другом дітей». Він був одним із піонерів поклоніння Пресвятим Дарам, які виставлялись публічно. Отже, Львів був не лише одним із перших міст у світі, де в XX ст. розпочав плекатися культ Божого Милосердя — але шість століть перед тим тут також зароджувався культ адорації Божого Тіла, укритого під виглядом Хліба. Тож, мабуть, зовсім не випадково наприкінці XIX ст. саме у Львові після поневірянь знайшли свій постійний осідок Сестри Кляриски від Вічної Адорації на чолі зі Слугинею Божою Марією від Хреста (Моравською). Саме зусиллями цієї мужньої та мудрої монахині було зведено прекрасний храм Пресвятого Серця Ісусового та монастирський комплекс на вул. Курковій (тепер Лисенка, 43) – зараз тут розташовані Львівська православна богословська академія і монастир святого Івана Золотоустого.
Церква Святого Хреста на гравюрі (ліворуч); і місце розташування францисканського монастиря і храму на карті сучасного Львова (праворуч).
Шанувальник Богородиці святого Гіацинта
Також Блаженний Яків Стрепа відзначався особливою любов’ю до Богородиці. Саме завдяки йому стали вшановувати велику львівську святиню — алебастрову фігурку Божої Матері в домініканському храмі міста — Богородицю святого Гіацинта, яку він отримав у подарунок від святої королеви Ядвіги. Як архієпископ, Яків запровадив відпусти за молитви перед цією фігуркою. Передання розповідає, що Богородиця з’явилася Якову з Дитятком на руках. Коли блаженний переживав важкі часи, то гаряче взивав: Об’явися мені, Матінко! У відповідь він почув слова: «Маєш Матір і Сина», – і побачив святі постаті. Сцену цього об’явлення блаженний помістив замість свого герба на архієпископській печатці. Він поширював культ Пресвятої Богородиці та встановив особливе вечірнє богослужіння, під час якого наказав співати антифон: «Recordare».
Також читайте: О. Славомір Бистри: Венантій Катажинець повернувся до Львова тоді, коли він тут найбільш потрібний
Опікун вбогих
Блаженний Яків шукав для свого народу не лише Неба, але також намагався покращити його земний добробут. Він заснував і утримував зі своїх єпископських доходів шпиталь Святого Духа у Львові та притулок для бідних, бездомних і паломників, які йшли до Святої Землі. Ще за життя хотів перенести столицю єпископства з Галича до Львова, саме тому розпочав будівництво катедрального собору у Львові, освяченого 1404 року.
Любов до бідних та знедолених через п’ять століть від Якова Стрепи перейняв львівський священник — святий Зигмунт Гораздовський, названий вдячними містянами ще за життя «батьком убогих». Символічно й те, що поруч із храмом Серця Ісусового на Курковій, де сестри-клариски у вічній адорації практикували побожність, яку плекав блаженний Яків до Пресвятої Євхаристії, святий о. Зигмунт Гораздовський звів будівлі, в яких опікувалися сиротами, хворими та літніми людьми міста Львова. Саме тут розпочала свій шлях жертовного служіння ще одна Слугиня Божа – «Мати Тереза зі Львова» – сестра Отилія Саха.
Також читайте: «Батько убогих»: у Львові відкрили пам’ятну експозицію святого Зиґмунда Ґораздовського
Життя після смерті
Помер блаженний Яків Стрепа 20 жовтня 1409 року. У своєму заповіті він написав, що бажає бути похованим у францисканському монастирі Святого Хреста у Львові, і попросив, щоб його єпископські облачення були продані, а гроші використані на потреби бідних і на Службу за його душу. Останки архієпископа були знайдені через кілька століть, у 1619 році. Коли відкрили труну, то побачили постать Якова, одягненого в єпископські шати і францисканський габіт. Його тіло перенесли до францисканського храму, де біля його могили почали відбуватися чудеса. Звістка про це швидко облетіла весь Львів, і численні натовпи паломників почали відвідувати могилу свого колишнього пастиря. Відомо, що король Ян ІІІ Собеський молився на могилі Якова перед тим, як вирушив на порятунок Відня. Чудеса відбувалися не лише на могилі архієпископа: коли хворі на головний біль торкалися до митри Якова, недуги минали. Тому блаженний Яків є особливим покровителем людей, які страждають від головного болю.
Він також з’являвся тим, хто просив його про допомогу в надзвичайних ситуаціях, об’явився над Львовом під час пожежі і захистив францисканський монастир від знищення. Через свої об’явлення в контексті людських суперечок, в тому числі серед монахів-францисканців, він став відомим як «Миротворець».
Також читайте: Сестра Отилія Саха: «Мати Тереза» зі Львова
Визнання Церквою
Численні чудеса призвели до того, що 11 вересня 1790 року Папа Пій VI проголосив його блаженним. У 1910 році Папа Пій Х проголосив блаженного Якова покровителем Львівської архідієцезії і – разом зі святим Антонієм – покровителем Львівської францисканської провінції.
Ще до беатифікації його мощі були перенесені з францисканського храму до Львівської катедри. Там вони перебували до кінця Другої світової війни. Для того, щоб врятувати від можливого осквернення комуністами, мощі блаженного перенесли до Польщі. Після 60-річних мандрів вони повернулися до Львівської катедри 5 грудня 2009 року.
До радянської окупації Львова одна з вулиць міста була названа на честь блаженного Якова Стрепи. Звісно, що комуністам муляло очі ім’я святого, тож вони в 1944 році перейменували вулицю на честь російського хіміка Дмітрія Менделєєва. У 2022 році її назвали іменем львівського хіміка Євгена Гладишевського.
Також читайте: Львівські сліди святого Гіацинта
«Його доброта не вичерпалася»
Великий шанувальник блаженного Якова, святий Йосиф Більчевський, виголосив в одній зі своїх проповідей: «Чому сьогодні так мало говорять про ласки, що їх дарує нам блаженний Яків? У цьому немає вини нашого Блаженного. Його доброта не вичерпалася, як не зменшилася і його сила перед Богом. Він все ще однаково могутній перед Богом, все ще сильний, щоб бути добрим провідником Божих ласк. Вина лежить на нашому боці. Наші молитви до блаженного Якова змаліли, отже, він не може нам допомогти, принаймні настільки, наскільки бажає. “Не одержуєте, – каже Апостол, – бо не просите….. А коли просите і не одержуєте, то тому, що погано просите”».
Також читайте: Спадок львівських кармеліток: таємниці колишнього монастиря на вулиці Винниченка
Варто також відзначити, що в понеділок, 21 жовтня 2024 року – в день спомину блаженного Якова Стрепи – минає 16 років з того дня, коли архієпископ Мечислав Мокшицький розпочав служіння в управлінні Львівською Митрополією, перейнявши його від кардинала Мар’яна Яворського.
Також читайте: Всесвітньо знаний святий отримав монашу формацію у Львові
Свята Джанна творить чудеса через свою ікону: українці діляться свідченнями
Томаш Терліковський: «Не існує чистої сторінки в стосунках між народами»
Повязані записи
