Днями світ облетіла новина, що під час екранізації фільму ”Незапланована” у Мексиці близько 7000 жінок відмовилось від абортів. Під час переглядів фільму були відкриті телефонні лінії довіри для жінок, які страждають від непланованої вагітності. Плодом цієї співпраці стали збереженні життя дітей цих жінок. Фільм зворушує, але й мотивує до конкретних учинків. Актор Едоардо Верастеґі завершив 30 грудня об’їзд Мексики з промоцією фільму, що перетворилося в національний рух на захист життя. Про це повідомляє польський ресурс Aleteia. З огляду на це, пропонуємо вашій увазі добірку основних думок та ідей з фільму, який допоміг народитись дітям приреченим на смерть у Мексиці.
Про довіру:
Ніколи не довіряйте рішенню про яке не готові розповісти мамі;
Про Бога й батьківську любов
Я знаю ти незгідна, але для мене і батька ти була дитиною з моменту зачаття;
Ми знаємо, що в материнській утробі Бог створює нас за своїм образом і подобою;
Я пишаюся Твоїми досягненнями, але не можу сказати, що погоджуюсь з твоїм вибором. Тепер ти будеш відповідальна абсолютно за всі аборти у своїй клініці;
Ти просиш Бога зупинити те, що ти сама розпочала активно творити;
– Як Бог може таке пробачити?
– Він все може, тому що Він – Бог;
Про добро і несправедливість
Єдиний спосіб чинити добро – це діяти і не говорити;
Ти щойно навела три приклади несправедливості: рабство, сегрегацію й голокост. Таке стається, коли люди втрачають людяність. Саме це ви чините з ненародженими під час абортів;
На деякий час моє життя стало рутиною. Оглядаючись назад я розумію, що це було затишшя перед дуже сильною бурею;
Про молитву
– Деколи я сумнівався, що ми допомагаємо людям. Ми всього лиш молились і це видавалось неважливим.
– Послухай, я була директором клініки і кожного разу, коли ти появлявся, то клієнтів на аборт ставало все менше. Тому ти мене так дратував;
Коли жінки бачать, що ви молитесь, то вони приймають рішення не приходити. Вони зупиняються на парковці і не заходять. Ви навіть не знаєте скільки життів ви врятували;
Про аборт і смерть:
В якому світі ті, хто хоче допомогти виряджаються у смерть з косою?
Після медикаментозного аборту моя злість закінчувалась усвідомленням моєї власної вини у своєму стані;
-Лікар продірявив їй матку і не зрозумів цього. Добре, що ти її знайшла. Ми ніколи не викликаємо швидку. Дзвінки на 911 записуються. Їх розголосять. Подумай про протестуючих.
-А раптом вона помре?
– Вона не помре. І не згадає нічого з того, що тут відбувається, бо ми використовуємо сильнодіючі препарати.
-Ще пентонілу.
– Мені це не подобається
– а мені плювати. Просто роби;
За один вечір ми провели 38 абортів і в цей самий вечір ми 2 години з тортом і квітами святкували мою вагітність;
– Пишаєшся собою?
– Ніхто не казав, що аборти – це гарно;
Саме аборти утримують тебе і твою сім’ю;
Я завжди знала, що твоє заміжжя і дитина вплине на твою роботу з абортами;
За 8 років ти все ще думаєш, що можеш їх змінити. А єдине що змінилось – це ти. Подивись, як ти говориш про дітей як про матеріал. Це маленькі діти, з мозком, пальчиками. Я Тебе настільки люблю, що не можу дивитись на це;
Молитва над бочками з рештками дітей після абортів: “Боже, ми молимось за цих дітей, імена яких знаєш тільки Ти. Ми знаємо, що вони на віки вічні з Тобою. Ми молимось про одужання матерів і батьків. Ми молимось, щоб абортів більше не було;
Я бачила аборт. Дитина рухалась. Так ніби ухилялась від нас і боролась за життя. Це була крихітна й ідеальна дитинка, а потім вона просто зникла;
Я більше не хочу бути частиною абортів;
Я хочу бути за дверима цієї клініки;
– Я була співучасницею більше чим 22 тисяч абортів. Це такий камінь на серці.Як мені це все прийняти?
– Ніяк, дорога, ніхто цього не зможе прийняти. Все що ти можеш зробити так це сказати, що тобі шкода і чекати, коли тебе пробачать;
Мені так шкода. Ці жінки звернулись до мене за допомогою. А я брехала їм. Я зрадила їх кажучи, що кращим вибором для них є вбивство їхніх дітей. Що ж я наробила? Чому мені тепер так стидно?
Ти можеш дозволити їм вбити свою дитину, але вбити пам’ять про дитину неможливо;
Слова нічого не значать;
Дві троянди – для двох ненароджених дітей. Все, що вам потрібно знати – це те, що я дуже сильно вас люблю. Пробачте мені, що я за вас не боролась, що я недостатньо вас любила щоби не допустити цього. Я думаю про вас щодня. Я знаю, що колись я зустріну вас на небі. Тому що, Бог милосердний. Він почув мої молитви і пробачив мені.
Записала Кутнів Христина
Повязані записи
