Практично кожна людина знає, що в свято Преображення Господнього в храмі освячуються фрукти. Але з чим пов’язаний цей звичай і чому освячення плодів відбувається саме в це свято?
Найближчі учні Христові побачили, як під час молитви Його Пречисте Тіло преобразилось – тобто стало світлим, мов світло, являючи з’єднання в Єдиній Особі Христа Спасителя людської природи і Божества, природи Божественної, яка з’єдналася з людством, не змінюючи, але освячуючи , оновлюючи і перетворюючи її.
Завдяки великій таємниці з’єднання Бога і людини – головної Таємниці Нового завіту, все творіння знаходить можливість причетності потокам Божої благодаті, Божої милості і Божої слави.
В знак того, що все творіння, вся природа вже освячена і благословенна Богом, в ці теплі серпневі дні Церква освячує дари природи, що з’явилися завдяки старанням рук людини, знаменуючи цим, що вся природа причетна до Божественної радості.
В такому освяченні плодів присутній високий сенс. Богу приноситься саме те, що Він дав нам – плоди землі, за заповіддю Господньою – обробляти землю. Будучи частиною Божественного творіння, плоди – овочі та фрукти, необхідні для нашого життя, звичайно ж, належать Творцю. Але вони не змогли б вирости без допомоги людської, без праці благословенних рук хліборобів. Так само і наше спасіння – це, звичайно ж, Божественний дар, але здійснення його можливо лише за участі людини, і притому участі діяльної. Ми не тільки свідки нашого спасіння, нам слід засвоїти Божественний дар, зробити його своїм. А для цього необхідний подвиг – подвиг аскетичного діяння, подвиг боротьби зі своїми гріхами. І такого подвигу вчить нас святий піст, центром якого стає свято Преображення.
В Греції прийнято освячувати лише виноград – речовину для Євхаристії, а в Україні побожний люд несе Богові на подяку фрукти та овочі, просячи благословіння на споживання та прийдешній урожай.