Фільм «Визволи нас від лукавого» (2014 р.) – (англ. «Deliver Us from Evil») – це нова творча робота режисера Скотта Дерріксона.
Незважаючи на те, що офіційно він мав би базуватися на книжці «Бійся ночі» (англ. «Beware the Night») Ральфа Сарчі та Лізи Колліер Кул, а рекламна кампанія наголошувала, що на створення кінострічки авторів надихнули реальні події, фільм насправді не показує жоден з випадків, описаних у книжці. Натомість, він змальовує сюжет, цілком вигаданий Дерріксоном і його співавтором Полем Гаррісом Бордманом.
У головних ролях фільму: Ерік Бана, Едгар Рамірес, Олівія Манн, Джоель Макхейл і Шон Харріс.
Сюжет фільму цікавий і насправді моторошний: історія базується на реальному житті Ральфа Сарчі, нью-йоркського поліцейського, який зустрів римо-католицького священика Мендозу під час розслідування справи. Священик намагається переконати поліцейського у тому, що вона пов’язана із демонами. Разом вони борються з паранормальними силами. Зокрема, виганяють демона з чоловіка – він єдиний вижив серед невеликої групи, члени якої стали одержимими, воюючи в Іраку. Незважаючи на те, що Ральф Сарчі віруючий римо-католик і в дитинстві завжди ходив до церкви, працюючи в поліції він щоденно зустрічає зло, тому й розчаровується в Богові. Непростою є й історія священика, адже всередині фільму глядачам відкривається одна із найтемніших та потойбічних сторін його душі. Виявляється, що у нього було жахливе минуле і доволі вульгарне й гріховне життя.
Як стверджують кінокритики, режисер Скотт Дерріксон сьогодні переживає доволі напружений та відповідальний момент у кар’єрі – його фільми жахів приносять хороші гроші, тому здоровий глузд вимагає, щоб він продовжував працювати у тому ж руслі. Однак, сам режисер стверджує, що він планує шукати глибинний підтекст та релігійну значущість у такому жанрі як «хоррор».
Загалом, кінострічка «Визволи нас від лукавого», звісно, не стане хрестоматійною, як до «мурашок на шкірі» та несамовито-божевільного калатання серця страшна і водночас неперевершена робота Вільяма Фрідкіна «Екзорцист», або «Той, що виганяє диявола» (англ. «The Exorcist»), знята у 1973 р.
Проте, ця історія справді повчальна, особливо у наш час, коли суспільство доволі секуляризоване, а релігія та віра багатьма людьми сприймаються не як морально-духовні критерії, а радше як міф. Режисер Скотт Дерріксон намагається продемонструвати, наскільки хиткою стала межа між матеріальним та духовним світами, наскільки вразливою є душа кожного із нас до різних інтриг та непередбачуваних провокацій злих сил. В одному із діалогів полісмен Ральф Сарчі запитує священика: «Де є Бог, в моменти, коли вбивають людей, коли чоловік б’є дружину на очах маленької доньки, коли педофіли ґвалтують дітей…?». Священик відповідає: «У серцях таких людей, як Ви, які завжди прийдуть на допомогу безневинним». Тим самим, він дарує втомленій, але щирій людині надію на те, що все її життя і вся праця не є марними.
Цікавою, свіжою та навіть кумедною є ще одна знахідка фільму – рішення зробити «супутником Зла» в нашому світі пісні рок-гурту «The Doors» (одні з них звучать за кадром в моментах зіткнення з лихими силами, рядки з інших бурмочать одержимі демонами).
Загалом, кінокартина ще раз доводить нам, що Зло – всього лиш тінь Добра, а головне – що ми живемо в час їх фінальної битви, і яку сторону обрати – вирішувати нам самим.
Лідія Батіг
Повязані записи
