Особистий секретар померлого Папи-емерита архиєпископ Ґенсвайн переказав останні слова Венедикта XVI, які він промовив за кілька годин до смерті: «Господи, я люблю Тебе!» Про це пише Vatican News.
Останні слова Папи-емерита 31 грудня близько 3 години ранку, за кілька годин до його смерті почула медсестра, одна зі співробітників, що по черзі перебували біля Папи. Громадськості про це розповів Ґеорґ Ґенсвайн, багатолітній секретар Почесного Папи: «Венедикт XVI з легким шепотом, але чітко сказав італійською: “Господи, я люблю тебе!” Мене в цей момент не було, але медсестра повідомила мені про це невдовзі. Це були його останні зрозумілі слова, тому що потім він уже не міг висловитися».
«Господи, я люблю тебе!», – ці слова можна вважати синтезом життя Йозефа Ратцінґера, який протягом багатьох років готувався до зустрічі з Творцем віч-на-віч. Майже 10 років тому папа-емерит сказав, що він є простим паломником, який розпочинає останній етап свого паломництва на цій землі. Це було його останнє публічне звернення.
28 червня 2016 року, у 65-ту річницю священничих свячень свого тодішнього почесного попередника, Папа Франциск хотів підкреслити «основну характеристику», яка відзначила довгу історію священства Йозефа Ратцінгера. Папа Франциск сказав: «В одному з багатьох прекрасних уривків, які ви написали про священство, ви наголошуєте, що в годину остаточного покликання Симона Ісус, пильно дивлячись на нього, запитує лише про одне: “Чи любиш ти мене?” Як це гарно і правдиво! Тому що саме тут, як ви продовжуєте говорити нам, у цьому “Чи любите ви мене?” Господь встановлює справжнє значення пастирства, тому що тільки через любов до Господа чи зможе Господь через нас пасти: “Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що я люблю тебе”».
Майже через сім років, 5 січня 2023 року, під час похорону Почесного Папи Святіший Отець повернувся до пастирської ролі священства, яку гідно і спокійно ніс протягом свого життя Венедикт XVI: «Молитовне посвячення, яке мовчазно формується та вдосконалюється на роздоріжжях і суперечностях, які пастир повинен долати (пор. 1 Пт 1,6-7) і сповнене довіри доручення пасти стадо (пор Ів 21,17). Як Учитель, він несе на собі втому заступництва та виснаження помазання задля свого народу, особливо там, де доброта повинна боротися, а братія бачить загрозу своїй гідності (пор. Єв 5,7-9). У цій зустрічі заступництва Господь породжує лагідність, спроможну зрозуміти, прийняти, надіятися та підноситися понад нерозуміння, яке це може викликати. Невидима і невловима плідність, яка народжується з усвідомлення того, в які руки вкладено довіру (пор 2 Тим 1,12). Молитовна й адораційна довіра, спроможна інтерпретувати дії пастиря та пристосовувати його серце та його рішення до Божих часів (пор Ів 21,18): “Пасти означає любити, а любити означає також бути готовими страждати. Любити означає: давати вівцям справжнє добро, поживу Божої істини, Божого слова, поживу Його присутності”»
«Венедикте, вірний дружбо Нареченого, нехай же твоя радість буде досконалою, коли остаточно й навіки почуєш Його голос!» – наголосив наприкінці свого слова Папа Франциск, разом зі спільнотою Католицької Церкви проводжаючи в останню земну мандрівку Почесного Папу. Останні слова Венедикта XVI стали відповіддю на численні виклики, звинувачення, конфлікти і сумніви, що супроводжували його життя – і піддтвердженням скромності й щирості священничого покликання до Того, Кого любив понад усе.
Повязані записи
