Школу організував Інститут екуменічних студій УКУ у партнерстві з Комісією УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин, Київською православною богословською академією і Східноєвропейським інститутом теології.
У конфесійному відношенні серед студентів були православні, греко-католики, п’ятидесятники, баптисти, лютерани. У географічному – були студенти з Києва, Сумщини, Волині, Приазов’я, Буковини.
Лекції на Школі були у дообідню пору, серед лекторів були о. Кирило Говорун, Мирослав Маринович, о. Іван Дацько, о. Петро Балог, о. Андрій Дудченко, о. Ростислав Воробій, о. Георгій Коваленко, д-р Роман Соловій, Тарас Курилець тощо. Конфесійна палітра лекторів була теж багатоманітною.
Загальні теми, які піднімалися у ході Школи, це – богословські основи міжконфесійного діалогу, досягнення минулих і сучасних екуменічних ініціатив, практичний екуменізм.
Навчання на Школі полягало не лише у прослуховуванні лекцій, але також у його ході був час на дискусії, перегляд фільму, візити до церковних осідків та установ і організацій різних конфесій, відвідини музеїв. Львів, як історичне місце зустрічі багатьох віросповідань, народів та культур, дає нагоду для ознайомлення з цією багатоманітною спадщиною.
За словами одного із співорганізаторів Школи, працівника ІЕС Тараса Курильця, «Школа досягла своєї цілі, оскільки за відгуками студентів, які взяли у ній участь, вона, окрім нагоди для проходження академічної програми, була найперше місцем неофіційної зустрічі, налагодження знайомства, дружніх відносин між представниками різних українських конфесій, а також сприяла розвінчанню різного роду стереотипів та упереджень між ними. Багато учасників говорили про розширення свого світогляду, про інше, більш відкрите і братерське сприйняття інших конфесій».
Говорячи про свої враження від проходження Школи, студент Київської православної богословської академії Роман Грищук зазначив: «Я отримав надзвичайно цікавий, потрібний та незабутній досвід. Я зрозумів, що 90 відсотків наших уявлень базуються на хибних стереотипах. Як виявилось, їх можна виявити та позбутися при елементарному дружньому спілкуванні з представниками інших конфесій, яких ми на підсвідомому рівні вважаємо ворожими відносно нас та “явно неправильними”… Було багато вражаючих відкриттів. Виявилось, що в нас є набагато більше спільного, ніж відмінного. Всі ми в своїх традиціях та конфесіях шукаємо Бога та прагнемо спасіння».
Студент Теологічної семінарії Євангеліно-Лютеранської Церкви (м. Санкт-Петербург) Юрій Риков, ділячись враженнями від Школи, зауважив: «Участь у школі екуменічного діалогу допомогла зрозуміти одну просту, але важливу річ – для розвитку братерських християнських взаємин між різними конфесіями передовсім необхідно пізнавати один одного на найпростішому рівні шляхом живого та невимушеного спілкування. Наші знання про інші конфесії часто обтяжені стереотипами та упередженнями, що нагромаджувалися впродовж багатьох століть. Живе спілкування, зустрічі, спільні заходи, соціального чи духовного (як молитва за єдність християн) спрямування зближують нас і спонукають до вияву християнської любові та взаєморозуміння».
Студент Київської православної богословської академії Богдан Глущик зазначив, що «Впевнений, що знайомство та зв’язок з учасниками не припиниться із завершенням школи. Я вірю, що цьогорічна літня школа стане основою тісного подальшого екуменічного діалогу між нами, учасниками та Церквами, представниками яких ми є, а також залучить тих, які не відгукнулися на запрошення».
Враховуючи такі позитивні відгуки учасників Школи, Інститут екуменічних студій працюватиме над подальшим розвитком подібних проектів.
Джерело: Інститут екуменічних студій
Повязані записи
