Його імені боявся диявол: вказівки падре Піо у кризовий час

У п’ятнадцятирічному віці Франциск  вступив до монастиря капуцинів, де отримав нове ім’я ― Піо.  Пропонуємо добірку фактів про життя  та поради  святого, які сьогодні особливо актуальні у кризовому становищі. 

“Мученик святої Сповіді”

Святого іменували “мучеником святої сповіді” та “в’язнем сповідальниці”, адже він упродовж свого служіння приділяв багато часу на Таїнство Покаяння. Біля його сповідальниці збиралося багато людей, котрих від ранку до вечора святий вислуховував. Нерідко це займало до 20 годин на добу, тому згодом їх почали записувати за попередньою реєстрацією.  Отець “читав” думки людей, тому знав про гріхи сповідальників заздалегідь, якщо ті їх забували або затаювали навмисне. Попри те, людина не покидала священника, не здобувши цілковитого примирення з Богом.

Безперервне мучеництво 

Серед моральних страждань святого є духовні випробування, складовою якого є містичний феномен, так званий “містична ніч”.Це випробування переживає кожен зі святих. Містики проходять через неї, щоб з’єднатися з Богом, але отець Піо  таку “ніч” переживав все своє життя. Крім того, монах мав і фізичні страждання, зокрема стигматизацію та різні довготривалі  невідомі хвороби. 

Розмови з ангелами та святими

Уже за життя отець Піо мав містине єднання з Богом. Він спілкувався зі святими особами, розмовляв зі своїм Ангелом-Хоронителем. Коли ж отцю Піо бракувало часу поспілкуватися з людьми чи не було можливості фізично зустрітися, він просив залишати своїх ангелів-охоронців, щоб розмовляти з ними.  Зі слів священника, його відвідували посланці з неба. Святий також мав видіння Христа та Діви Марії. Однак нікому не розповідав, адже вважав, що це “звична справа в житті кожної душі”. Отець Піо – один з небагатьох святих, який вмів спілкуватися з духовними дітьми  на відстані, перебувати в різних місцях у той самий час. Про це свідчив  аромат квітів, який різко з’являвся у приміщенні. 

Диявол боявся імені отця Піо

Монах нерідко переживав напади сатани, про що підтверджували і свідки побаченого.  На тілі священника залишалися побої, відчуття втоми і розгром у кімнаті. Сатана з’являвся святому і в різних постаттях. Якось отець Піо зустрів в монастирі незнайомого капуцина, який промовив до священника, що його покути не подобаються Богу. Монах здогадався,хто перед ним стоїть і голосно відповів: “Нехай живе Ісус”, і в цю мить невідомий відразу зник. Мощі святого священники нерідко використовують при екзорцизмі. Під час такого обряду вигнання диявола, злий дух, що опанував людину, відчув присутність святого капуцина. Коли ж екзорцист запитав, чи мова іде про отця Піо, то у відповідь почув світське ім’я  монаха – Франциск. Адже диявол боїться вимовляти ім’я святого. 

Харизма молитви

Отець Піо перетворив своє життя на безперервну молитву. Йому було замало дні і ночі, щоб перебувати з Богом. Молитовні практики й духовні вправи, особиста молитва на хорах, вервиця, свята Літургія наповняли його життя. Харизмою отця Піо є дар молитви. Молитва святого носила характер контемпляції (одухотвореної імпровізації), адже час та кількість відмовлених вервиць не мали значення. Капуцин під час молитов переживав екстази, візії, думав про інших, котрим допомагав через розмову з Богом. Його традиційною молитвою, дуже поширеною серед вірних, була “вервиця до Ісусового серця”, яку отець Піо промовляв щоденно. 

Молитва до Марії – як духовна зброя 

Святий капуцин завжди наголошував про молитву до Марії, адже вірив у  Її заступництво та зцілення. Особливо могутньою є вервиця до Богородиці, яку монах відмовляв щодня і була головною молитвою після Літургії. Як мовляв святий, якщо молитися вервицю до Матері Божої, тоді плоди перевищать очікування: “Відмовляй завжди вервицю, а все буде добре. Сатана хоче знищити цю молитву, бо вона є тріумфом Того, який є Паном для усіх”.

Вказівки отця для духовної медитації

Отець Піо радив, якщо під час розважання людина не може зосередитися, слід позбутися терпеливо, неквапно і наполегливо “поскладати думки” і позбутися тривоги. Головне – бути присутнім при Богові. Як пояснював – дворяни ставали перед обличчям  короля не тому, щоб до нього говорити чи вислухати, а тому, щоб нагадати йому про свою присутність й готовність до вірної служби. Якщо хтось відчуває “сухість” молитви, вистачить Богу лише глибоко приклонитись. Адже Бог оцінить присутність і зрозуміє мовчання людини. Не треба турбуватися питанням – що говорити в молитві? Достатньо, що Бог бачить нашу присутність, незважаючи, чи ця розмова словесна чи просто мовчанка. Головне, залишатись відкритим і покинути неспокій. 

Як опанувати себе у час війни та пандемії – порада від отця Піо

Свого часу  святий капуцин  пережив події, актуальні нам сьогодні, зокрема війну та пандемію.  Коли всі довкола панікували, а духовні діти зверталися до святого за порадами,  отець Піо наголошував: “«Ніколи не бійтеся. Подайте себе під захист Богородиці, не грішіть, і хвороба не подолає». Попри випробування, святий Піо нагадує довіряти Господу, не боятися і віддавати себе під захист Діви Марії.

За матеріалами Aleteia  та текстом Чеслава Ришки “Винниця падре Піо”