На щодень життя ставить перед нами доволі знайомий вибір: що у цю хвилину чи день треба робити, чим займатися. Усі ці справи можна розділити на такі, 1) якими нам хочеться займатися, і на такі, 2) які треба конечно зробити. Якщо відверто, то ми не завжди горимо бажанням робити те, що треба, нам більше кортить те, що нам хочеться.
І тут конфлікт: Бог пропонує нам просту логіку очевидності ходу речей, ми ж часто живемо у еґоїстичному полоні особистих бажань і цілком не бачимо те, що Він нам пропонує. Воля Божа для нас ось тут, під руками. Він пропонує її, як розумну пропозицію у щоденності. Якщо розуміти це, ми напряму втілюватимемо у житті цю святу волю і крокуватимемо дорогою служіння Йому і людям.
Плодом виконання Божої волі стане відчуття внутрішньої гармонії. Після денних трудів, окрім втоми, відчуємо, що здійснили те, що потрібно, і мир Того, хто сказав «я прийшов не щоб мою волю чинити, але волю Отця, який послав мене», тихо спочиватиме у яслях душі.
єрм. Лука (Михайлович)
Повязані записи
