Копти призупинили з Апостольською столицею діалог, який тривав 20 років. Причиною цього стала доктринальна декларація Fiducia supplicans щодо благословення гомосексуальних пар, що була видана ватиканською Дикастерією доктрини віри у грудні 2023 року. Декларацію неоднозначно сприйняли не лише копти, але й багато католиків, в тому числі єпископи та священники*.
Коптська Православна Церква вступила в діалог з Католицькою Церквою 20 років тому. У перші роки понтифікату Франциска діалог розвивався добре. У 2014 році коптський патріарх Тавардос II запропонував Франциску встановити спільну дату Великодня. У 2023 році Франциск включив 21 коптського мученика, які були вбиті ісламістами в Лівії, до Martyrologium Romanum.
Однак 7 березня на коптському Синоді єпископи вирішили призупинити діалог з Католицькою Церквою через декларацію Fiducia supplicans. Копти вважають, що Ватикан «змінив свою позицію» щодо гомосексуалізму.
У своїй заяві коптські єпископи зазначили, що не можна нехтувати правами, даними Богом людині. Вони вказали на те, що гомосексуалісти, які погоджуються з власними схильностями і не хочуть навернутися, живуть у стані перелюбу. Будь-яка сексуальна діяльність поза шлюбом заслуговує засудження, відзначили вони, додавши, що гомосексуалізм не може бути виправданий «культурним контекстом». Вони наголосили, що копти вірять у права та свободи людини. Ці права і свободи, однак, повинні мати свою міру – вони не є абсолютними, тобто не можуть порушувати права самого Бога.
Коптська Православна Церква не пов’язана ні з Московським, ні з Константинопольським Патріархатами. Вона зберігає єдність із Православними Церквами в Ефіопії, Вірменії, Еритреї та Сирії, будучи таким чином однією з так званих дохалкидонських «Східних Православних Церков».
Фундаментальна доктринальна відмінність між Католицькою і Православною Церквами та коптами полягає в питанні двох природ Христа — копти схиляються до монофізитства та не приймають вчення Халкідонського Собору 451 року.
Джерело: ncregister.com/pch24.pl
*В декларації наголошують, що у ній не йдеться про легалізацію так званих «одностатевих шлюбів», а лише про благословення пар, які живуть у невпорядкованих (гріховних, ред.) стосунках. Проте вона була сприйнята багатьма християнами як документ, що сприяє схваленню способу життя, яке завжди засуджувалося Святим Письмом і Церквою.
Повязані записи
