Тому спитаймо себе: чи для нас Бог є лише Бог у храмі й на особистій молитві? Чи в кожну мить нашого життя про нас можуть сказати і по нас побачити, що ми християни і люди віри, для яких Бог завжди актуальний, важливий і живий? На цьому наголосив правлячий архиєрей єпархії св. Миколая з осідком у Чикаго Преосвященніший Венедикт (Алексійчук) під час щоденних розважань над Божим Словом.
Євангеліє: Мр. 12, 18-27.
18. В той час прийшли до Ісуса садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і питають його, кажучи: 19. Учителю, Мойсей написав нам, що коли в кого помре брат і зоставить жінку, а дітей не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і дав потомство братові своєму. 20. Сім братів було. Перший узяв жінку й помер, не лишивши потомства. 21. Узяв її другий і помер, не лишивши потомства; так само й третій. 22. Нікотрий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка. 23. При воскресінні, вони як воскреснуть, котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку.24. Ісус сказав їм:
– Чи не тому ви помиляється, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? 25. Бо як воскреснуть із мертвих, ні женитимуться, ні виходитимуть заміж, але будуть як ангели на небі. 26. А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба ви не читали в книзі Мойсея місця про кущ, як Бог сказав до нього: Я – Бог Авраама, Ісаака й Бог Якова, 27. Він – Бог не мертвих, а живих. Тому ви вельми помиляєтеся.
“Кожен християнин старається молитися вранці та ввечері, ходити до храму Божого в неділі та свята, сповідатися, причащатися. Але разом з церковним життям, життям християнина, часто в нас є ще інше життя – наша робота, друзі та інше. Часто ці два способи життя зовсім інакші, можливо, навіть протилежні. Немовби для нас Бог є в храмі чи на особистій молитві, а десь-інде – у сім’ї, серед друзів, на роботі, в маршрутці – ми про Нього забуваємо”, – зазначив архиєрей.
“Але, як каже Євангеліє: «Він Бог не мертвих, а живих». Коли ми віримо в Господа, то ця віра має оживати повсякчас, у будь-яких обставинах нашого життя ми мали б засвідчувати, показувати, виявляти своє християнство, мали б чинити все по-християнськи. Наше християнство мало б усюди й повсякчас плодоносити”, – переконаний владика Венедикт.
Повязані записи
