Наші китайські брати: делікатна і складна справа для Папи Лева XIV

Комуністична партія Китаю загнала вірних католиків у підпілля. Ватиканська фракція на чолі з МакКарріком і Пароліном намагається їх там поховати. Що робитиме Папа Лев XIV?

Автор: О. Маріо Алексіс Портелла* (Fr. Mario Alexis Portella)

Вітальні послання на адресу Папи Лева XIV з нагоди його сходження на престол Святого Петра надіслали світові лідери як католицьких, так і некатолицьких народів […]

Однак одним із тих, хто не висловив своїх найкращих побажань новому Папі, був китайський лідер Сі Цзіньпін. Насправді було тільки непряме визнання, яке прозвучало на п’ятничній пресконференції — і лише тому, що журналіст запитав речника китайського МЗС Лінь Цзяня про нового Папу. Цзянь відповів:

«Ми сподіваємося, що під керівництвом нового Папи Римського Ватикан продовжить вести діалог з Китаєм у конструктивному дусі, матиме поглиблену комунікацію з міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес, спільно просуватиме постійне покращення китайсько-ватиканських відносин та робитиме внесок у забезпечення миру, стабільності, розвитку та процвітання у всьому світі».

Цзян мав на увазі тимчасову дворічну угоду, укладену між Пекіном і Ватиканом у 2018 році, яка була продовжена минулого року. Хоча її деталі ніколи не оприлюднювалися, ми знаємо, що Комуністична партія Китаю (КПК) має повноваження призначати єпископів, а Папа їх затверджує.

Кардинал Дзен каже, що угода «посилає паству в пащу вовків» і є «зрадою». Фото: Бенджамін Хаас/The Guardian

Розроблена Державним секретарем Ватикану кардиналом П’єтро Пароліном угода з надією «примирити… до повного сопричастя всіх китайських католиків», зокрема членів «Китайської католицької патріотичної асоціації» (ККПА), тобто духовенство і вірних Державної Церкви, залишається таємницею.

ККПА була утворена в 1957 році Компартією Китаю і фактично стала католицькою урядовою «церквою», незалежною від Риму (ця організація наглядає за китайськими католиками, ред.). На початку 1958 року перші католицькі єпископи були незаконно призначені Пекіном без погодження зі Святим Престолом. У червні того ж року Папа Пій XII видав енцикліку «Ad Apostolorum Principis», в якій засудив «паралельну» церкву Китаю, відмовившись визнавати будь-які єпископські свячення, здійснені без попереднього схвалення Ватикану.

Ченці-траппісти, яких комуністичні військові під командуванням генерала Чжу Де у 1947 році відправили на марш смерті. (Приватна колекція Ентоні Е. Кларка)

З того часу католики, які залишилися вірними Риму, пішли в підпілля. До сьогодні вони продовжують виживати як «підпільна» Церква, яку Ватикан, внаслідок таємної угоди, більше не підтримує. Численні священники, монахині та вірні продовжують перебувати у в’язницях, піддаватися тортурам, а в деяких випадках навіть були вбиті за відмову підкоритися інституційній компартійній церкві.

Під час понтифікату Франциска Ватикан критикували за те, що активісти називають приглушеною відповіддю на порушення прав людини в Китаї, включаючи інтернування мусульман-уйгурів та ув’язнення католицького демократичного активіста Джиммі Лая в Гонконгові. Як не дивно, одним із тих, хто висловився на захист Лая, є Президент Дональд Трамп, який нещодавно заявив, що підніме справу ув’язненого гонконгського активіста в «частині переговорів» з Китаєм про торгівлю і тарифи.

Єпископи, пов’язані з комуністичною Китайською католицькою патріотичною асоціацією в 1957 році. Один з єпископів потискає руку члену Компартії, генералу Чжу Де, який віддав наказ про марш смерті монахів-траппістів у 1947 році. (Приватна колекція Ентоні Е. Кларка)

У 2022 році ChinaAid, неурядова християнська неприбуткова організація, яка займається порушеннями прав людини та релігійної свободи в Китаї, опублікувала 63-сторінковий звіт, в якому йдеться про те, що тиск уряду на християнські церкви та віруючих з метою змусити їх підкоритися політичній ідеології не послабився. Іншими словами, зусилля Китаю з китаїзації (сінізації) — трансформації віри, щоб вона більше відповідала китайській культурі — продовжуються, в той час як ті, хто перебуває в опозиції, стикаються з посиленими переслідуваннями.

Багато наших китайських братів продовжують бути заарештованими за відмову приєднатися до «Китайської католицької патріотичної асоціації». Не кажучи вже про те, що в рамках політики китаїзації християнського населення Пекін дійшов навіть до того, що надрукував для державних шкіл версії Біблії, які спотворюють євангельські розповіді, наприклад, про те, як Ісус прощає жінку-перелюбницю, як це описано в Євангелії від Івана. У переробленому переказі цього епізоду Ісус натомість побиває її камінням, кажучи: «Я теж грішний. Але якби закон могли виконувати тільки люди бездоганні, то закон був би мертвий».

Коли помер Папа Франциск, «Китайська католицька патріотична асоціація», за вказівкою Компартії, навіть не відправила делегацію на похорон Папи. Крім того, Пекін наказав видалити зі сайту католицької асоціації коротке повідомлення про співчуття, замінивши його текстом, що просуває її співпрацю з Комуністичною партією. Китайська влада також зробила кроки для утвердження автономії Церкви в Китаї від Риму, в односторонньому порядку обравши двох єпископів, в тому числі одного –  в єпархії, яку вже очолює єпископ, призначений Ватиканом.

У травні минулого року кардинал Паролін зайшов так далеко, що заявив, що західні католицькі місіонери в минулих століттях припускалися «помилок» у своїй ревності навернути китайських віруючих до католицизму. Він зробив це в присутності єпископа Шанхайського Йосифа Шень Біна, чиє одностороннє призначення Компартією Китаю Папа Франциск був змушений визнати в липні.

Шанхайський єпископ Йосиф Шень Бін (ліворуч) розмовляє з Держсекретарем Ватикану П’єтро Пароліном в Римі, Італія, 2024 рік. Фото: AP/Ендрю Медічіні

Папа Лев XIV, відомий тим, що просуває католицьке соціальне вчення і відстоює права робітників, безумовно, матиме чимало клопоту, коли йтиметься про Китай. На відміну від свого попередника, якому доволі часто доводилося пояснювати заяви, які він робив журналістам, або відмовлятися них, новий Папа не є надто балакучим чи вільнодумним у питаннях, що стоять на порядку денному.

У 2000 році Папа Іван Павло ІІ послав потужний сигнал переслідуваним «підпільним» католикам Китаю – вірним Риму, а не «Китайській католицькій патріотичній асоціації» – що вони не забуті: він канонізував як мучеників 87 китайських вірних і 33 європейських місіонерів, що були вбиті за католицьку віру в період між 1648 і 1930 роками. Молімося за Папу Лева XIV, щоб Бог дав йому сили розібратися з найделікатнішою і найскладнішою ситуацією не лише наших братів у Китаї, але й усієї Церкви.

Також читайте: Індійських єпископів закликають не відмовчуватись щодо переслідування християн

Ікона 120 мучеників і святих в Китаї, день пам’яті – 9 липня

*Автор: Отець Маріо Алексіс Портелла — священник катедрального собору Санта-Марія-дель-Фьоре та канцлер Флорентійської архієпархії, Італія. Народився в Нью-Йорку і має ступінь доктора канонічного та цивільного права Папського Латеранського університету в Римі. Він є автором книги «Іслам: Релігія миру: порушення природних прав і західне прикриття» («Islam: Religion of Peace?—The Violation of Natural Rights and Western Cover-Up»; Westbow Press, 2018).

Джерело: Crisis Magazin

Також читайте: Правозахисники закликали християн бойкотувати Олімпіаду у Пекіні

Мудрість поколінь швидко зникає, нові звичаї швидко потрапляють у кров

Християнам на Святій Землі стає важче, нападають радикали й військові