Уже завтра Церква Христова буде відзначати одне із величних свят у році – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Справді, напередодні цього дня не можемо не згадати про ту велику жертву, яку приніс Ісус Христос на хресті заради кожного із нас. Своєю безневинною кров’ю Він відкупив кожного і кожну від гріха, прокляття і смерті. А це стало можливим лишень завдяки великій Божій любові до кожної людини. У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3:16). Хрест – це перемога добра над злом. Хрест – це перемога життя над смертю. І милостивий Господь Своєю жертвою простелив кожному із нас дорогу до Царства Небесного. Отож, прибігаймо із смиренним серцем до Хреста Господнього і щиро просімо прощення своїх гріхів, а Бог, як люблячий Батько, прийме у свої обійми кожну людину.
Про Хрест Господній, як символ безмежної Божої любові, розмірковує настоятель Військового храму Стрітення Господнього Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Михайло Білецький:
«Часом нам здається, що Бог не реагує на зло, але, насправді, Його відповідь – це хрест. Хрест – це перемога любові без меж. Бог любить увесь світ, тобто не один якийсь народ чи тільки добрих людей. Бог любить не тільки тих людей, які Його люблять, а Він любить цілий світ: негідних любові і непривабливих; самотніх і тих, кого немає кому любити; тих, які оточені турботами; тих, котрі люблять Бога і тих, котрі ніколи про Нього не роздумували; тих, котрі перебувають у Божій любові і тих, котрі відкидають її. Як казав святий Августин: «Бог любить кожного з нас так, як би Він не мав більше кого любити». І дуже важливо є цю Божу любов пережити, прийняти, бо тільки тоді зможемо по-справжньому любити себе і інших людей. Хто не приймає Божої любові, той не вміє любити. У нас немає джерела цієї любові.
Перебування у Божій любові можливо у межах Його заповідей. Тобто, Божа любов скерована до кожного, навіть тоді, коли ми не виконуємо заповідей. Однак досвідчити її зможемо тоді, коли виконуватимемо Боже Слово. Через гріх ми вигнали Бога із багатьох сфер нашого життя і виділили Йому лишень клаптик невеличкого такого гетто, куди час від часу навідуємося, щоб нам не докоряло сумління. Адам був вигнаний із раю, але перше Бог був вигнаний із Адамового серця. А завдяки новому Адамові Ісусу, Його спасенній жертві, ми маємо відкритий шлях повернення додому. Нехай хрест Господній буде нашою відповіддю. Зберігаймо глибоко у серці любов і прощення, і очікуймо воскресіння».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Михайла Білецького
Повязані записи
