Христос Воскрес!
Дорогі браття і сестри. Останні слова, які сказав мій син Артемій “Я вижив”.
А пізніше він віддав душу Господеві. Але ці слова для нас дуже важливі. Пам.ятаймо про життя Артемія. Напередодні смерті Артемій говорив з побратимами про смерть і сказав: “Я готовий померти”. Щоб бути громадянином треба бути готовим померти. Для нас, християн смерть це народження до Неба. Кожен з нас має пройти через цей момент. Смерть Артемія нехай буде для кожного з нас таким моментом у якому маємо спитати себе чи я готовий жертвувати собою до кінця? Чи я готовий померти за Бога, за Україну? За брата, сестру? І ми, християни, коли нас це все болить, коли ми це все не розуміємо, маємо взоруватися на Христа на Хресті. Не можемо всього розуміти, але скажімо Господу: “Нехай буде воля твоя”. Чому ми маємо такого жорсткого сусіда – Росію? Не знаємо. Але будемо жертвувати собою. Наша віра у Ісуса Воскреслого. Артем зі своїми друзями казали, що коли війна закінчиться (наша боротьба буде тривати ціле життя, передусім зі собою), то вони підуть всі разом пішою прощею до Унева. Артемій сказав: “Я вижив”. І наша родина започатковує стипендію імені Артемія Димида для студентів УКУ. Тому запрошую кожного, щоби принести жертву. Для того, щоби память про Артемія жила у нашій Батьківщині. У нашій любові до ближнього свого. Христос Воскрес!