о. Мирон Горбовий: «Господь відкритий нам на допомогу, зробімо крок Йому назустріч»

«Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев’ятдесятьох і дев’ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох не заблудлих.

Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих» (Мт. 18: 12-14), — такі слова читаємо у Святому Писанні.

Сьогодні над євангельським читанням розмірковує капелан Військово-клінічного центру Західного регіону, священик Військового храму Стрітення Господнього Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Мирон Горбовий:

«Господь у цьому Євангелії говорить про господаря, який залишає дев’яносто дев’ять овець, щоб знайти одну. Залишити цілу отару і йти шукати одну вівцю — цей факт, на перший погляд, виглядає нерозумним. Але, натомість, Христос хоче показати нам, наскільки важливою є кожна людська душа. Інколи, в нас може закрадатися сумнів, що Бог нас не чує, або ж можуть виникати відчуття, що ми Йому непотрібні, такі грішні, що ми є негідні того, щоб Він нами опікувався.

Але у Слові Божому Господь говорить зовсім по-іншому. Насправді, ми Йому дуже важливі, і Він ніколи нами не погордить і не залишить, щоби ми не вчинили, і які б думки не роїлися у нашій голові. Бог не хоче нас залишати, Він ще раз і ще раз намагається сказати нам, що завжди є близько, поряд з нами, де б ми не знаходилися, щоби не чинили. Завжди слід пам’ятати, що Господь є біля мене, Він бачить ті добрі речі, які ми робимо, допомагаючи їх здійснювати. Пам’ятаймо, що Бог нас потребує.

Натомість, потрібно жити так, щоб не бути тією заблуканою вівцею, яка десь від Бога віддаляється. Слід пам’ятати, що якою буде наша дорога до спасіння, залежить від нас самих. Господь нас спасти не зможе без нашої участі. Він є відкритий на допомогу, але нам потрібно робити крок назустріч Йому. Якщо ми простягнемо руку до Бога, то Він нам завжди допоможе. Адже, Всевишній нас любить, підтримує і завжди на нас чекає».

Фото – із Фейсбук-сторінки о. Мирона Горбового та мережі Інтернет