Дорогі брати і сестри! Сьогодні дуже цікава тема – багатство. Інколи нам важко повірити в те, як можна не клопотатися про завтра. Як можна не клопотатися про те, що їсти, у що одягнутися, адже це виглядає не до кінця природно. Ісус Христос дуже передбачливо, дуже мудро говорить про це в контексті сьогоднішнього євангельського уривку, в якому йдеться про чоловіка, який хотів поділити спадщину: «Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною» (Лк.12,13). Людина, яка хоче ділити спадщину, виглядає такою дуже прив’язаною до чогось матеріального. Вона, напевно, що вже не може спати через те, що отримає цю спадщину. Людина вважає, що саме тоді обов’язково стане щасливою. Ісус про багатство говорить тоді, коли люди стають надмірно прив’язаними до нього.
Для прикладу можна навести притчу про багатого чоловіка, який зібрав багато збіжжя у свої стодоли. Він сам до себе почав казати: «Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!» (Лк.12,19). А Бог сказав до нього: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе» (Лк.12,20). І цікаво те, що цей євангельський уривок продовжується такими словами: «Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство» (Лк.12,32). Перебуваючи у часі війни, ми розуміємо, що ця відстань між земним життям і вічним є доволі таки короткою, а особливо тоді, коли ми є присутніми на похоронах наших захисників. І ти усвідомлюєш, що там, у вічності, Господь приготував щось дуже особливе. І ми віримо, що там, у небі, наші воїни, які віддали своє життя за всіх нас, далі продовжують боротися за правду, стоячи перед Божим обличчям. Тому сьогодні Господь не заперечує важливості матеріальних благ, але застерігає, щоб вони не стали сенсом нашого життя. Це має бути лише засобом, але не метою. Наша мета – бути вірними Богу.
о. Тарас Михальчук, настоятель Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла, Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ
Повязані записи
