Дорогі друзі, вирішив пройтися центром Львова. І ми знаходимося напередодні Старого Нового року, Водохреща, Йордану. Я зараз знаходжуся на центральній площі міста Львова – площі Ринок. Позаду мене – Ратуша, неподалік вулиця Руська і церква Михаїла. На самій площі Ринок, видніється ось найгірше може обличчя Львова, яке тільки може бути. Тут видніється “Ерос-бар”, “П’яна вишня”. Зараз якраз годинник пробиває опівніч і бачимо багато молоді. Ну і хтось напевно мені би сказав – отче, ідіть собі дорогою до монастиря, нащо Ви на це звертаєте увагу. Якби можливо я не був священиком, якби був байдужим, якби не був патріотом України, пройшов би повз. Я є богослов, священик і мені прикро дивитися на це. Я не знаю різних можливостей юридичних цю проблему вирішити. Але мені здається, що якщо ми хочемо мати майбутнє нашого народу, то мусимо плекати якісь його цінності. І ці цінності не можуть бути пов’язані із розпустою, гультяйством, бо тоді нам не треба буде ворога, який би нас окупував. Нас окупують і полонять ті пристрасті, і ворог, який прийде, просто нас застане готовими здатися самовільно. Тому цього року, коли ми розпочали його з такої урочистої події – з хіротонії, такого відомого львівського священика, о. Степана Суса. Коли ми цей рік проголосили роком культури, люди добрі, не все є у руках священика. Зробіть щось, щоб забрати оцю “П’яну вишню” цей “Ерос бар”, бо це є те, що мені просто у голові не поміщається. Ну як тут на площі Ринок, найближчим часом будемо освячувати воду, і що? Будемо споглядати на цей “Ерос бар”. Мені здається, що ми мусимо щось з тим зробити. Бо на даний час, мовчати можуть лише раби, а ми мудрі люди, правда ж?
Повязані записи
