Що буде завтра? Я думаю, що багато хто з нас хотів би отримати відповідь на це питання. У час випробувань війни нам хотілося би мати хоча б якусь впевненість у завтрашньому дні, бо страх перед невідомим сковує багатьох із нас. І коли почалася війна, то багато людей підсіли на різних аналітиків для того, щоби заспокоїтися, щоби розуміти, що відбувається. Ну, можливо, це не є проблемою, що ти підсів на аналітиків. Проблема виникає тоді, коли ти з них зробив собі богів. А буває і гірший варіант, коли ти підсідаєш на якихось магів і екстрасенсів, інших людей, які торгують надією. Це сумна історія, про яку я не хочу багато говорити, бо багато вже сказано, і хто розуміє, той розуміє, що справжня надія має покладатися на Бога.
Але ось що я зустрів у своєму житті. Я, немовби, знаю правильні відповіді, і багато хто з вас знає, що в час невпевненості треба наповнюватися Словом, молитися, але тривога все-таки атакує, і щось всередині стискає. Випробування підбираються з таких кутів і починають діяти з такою інтенсивністю, що ти просто не очікуєш такого. У цей момент треба зізнатися у тому, що я не є той, хто має у собі силу вирішити всі свої проблеми, що я слабкий, розбитий стресом і страхом. Бо тільки тоді, коли ти розумієш, що тобі потрібне спасіння Господнє, слова «Спаси мене, Господи» мають зміст. Я кажу: «Господи, поможи», адже розумію, що мені потрібна Його поміч. Я кажу: «Господи, рятуй мене», бо самостійно не можу вирватися з того, що мене оточило.
Сьогодні хочу прочитати разом із вами текст з Євангелія від Матея: «Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?» (Мт.6,25-27). А декількома рядками нижче продовжуємо читати: «Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт.6,31-33). Насправді, Боже Слово заспокоює тоді, коли ти приймаєш його цілковито. І розуміння цих слів для мене є таким: найперше необхідно шукати Царство Боже, адже це є пріоритетом. Якщо ти служиш Богу, тоді Він не залишить тебе ніколи. Шукайте найперше Царства Небесного. Шукайте, як послужити Богу, а все інше вам додасться, бо Бог пильнує наше життя. Дорогі брати і сестри! У часи турбот шукайте відповіді у Слові Божому. Все обов’язково буде добре.
о. Сергій Гончаров (Падре Серж), священник-редемпторист, блогер
За матеріалами відеоблогу на платформі Youtube
Повязані записи
